Відмінності між версіями «Прив’язатися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Прив’язатися. '''См. '''Прив’язуватися. ''' Категорія:Пр) |
(Повне) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Прив’язатися. '''См. '''Прив’язуватися. ''' | '''Прив’язатися. '''См. '''Прив’язуватися. ''' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ПРИВ'ЯЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИВ'ЯЗАТИСЯ, яжуся, яжешся, док. | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/pryv.jazuvatysja'''Прив’язатися'''] | ||
| + | |||
| + | * 1. до чого, чим. Прикріплюватися за допомогою мотузка, вірьовки і т. ін. Гандзя бачила, як підперізувався Янко, як він вчепився за залізне кільце, як обмотував ногу Гарикові і як Гарик прив'язувався галстуком (Микола Трублаїні, II, 1950, 82); — До чого б тілько прив'язатись?.. Ага! Ось до сії [цієї] дошки... (Панас Мирний, I, 1954, 363). | ||
| + | |||
| + | * 2. до кого—чого, перен. Відчувати прив'язаність, прихильність, звикати до кого-, чого-небудь. Він кождого дня більше прив'язувався до неї [графині] (Іван Франко, VIII, 1952, 232); З кожним днем вона все дужче прив'язувалась до Володі (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 208); Глухарі прив'язуються до своїх токовищ, і єдиний поки що шлях до збереження цих птахів — не займати тих місць, де вони перебувають (Вечірній Київ, 15.I 1966, 3); Він прив'язався до Соломії, що огрядною постаттю нагадувала йому жінку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 347). | ||
| + | |||
| + | * 3. перен., розм. Переслідуючи з певною метою, невідступно ходити за ким-небудь. Знову перевіряє [дівчина], чи не прив'язався хто до неї (Юрій Яновський, IV, 1959, 207); | ||
| + | ::1) Нав'язуватися із своїми почуттями, пропозиціями і т. ін. [Наталка:] Женихи, яким я одказала, в другий раз не прив'яжуться; возному так одрізала, що мусить одчепитися (Іван Котляревський, II, 1953, 19); | ||
| + | ::2) Невідступно переслідувати (про думку, мелодію і т. ін.). Віталій просто казився, коли до нього прив'язувався якийсь романсик. Зараз його переслідував стриботливий мотивчик з банальними словами (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 42); | ||
| + | ::3) Прискіпуватися до когось, набридати кому-небудь. — Застане [Тимоха] мене одного, — причепиться, прив'яжеться, щоб не завівся битись (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 294); [Баба:] Зійди ти з моїх очей, чого ти прив'язався до мене! (Степан Васильченко, III, 1960, 51). | ||
| + | |||
| + | * 4. до кого і без додатка, перен., розм. Передаватися кому-небудь (про хворобу). — Нас тут лікарі назвали хворими. Чому? Бач, хвороба до кожного з нас прив'язалася, з ладу вивела (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 56); — Грип прив'язався, як реп'ях до кожуха (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 237). | ||
| + | |||
| + | * 5. тільки недок. Пас. до прив'язувати 1. Вона сиділа на сходах, що провадили до малого причалу, де прив'язувались човни (Леся Українка, III, 1952, 612); До палички прив'язується довгесенький мотузок (Остап Вишня, I, 1956, 449). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 583. | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Узел2.jpg| | ||
| + | </gallery> | ||
| + | == Див. також == | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B0 Лопата] | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%BE Весло] | ||
| + | |||
[[Категорія:Пр]] | [[Категорія:Пр]] | ||
Версія за 20:31, 26 жовтня 2016
Прив’язатися. См. Прив’язуватися.
Сучасні словники
ПРИВ'ЯЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИВ'ЯЗАТИСЯ, яжуся, яжешся, док. Прив’язатися
- 1. до чого, чим. Прикріплюватися за допомогою мотузка, вірьовки і т. ін. Гандзя бачила, як підперізувався Янко, як він вчепився за залізне кільце, як обмотував ногу Гарикові і як Гарик прив'язувався галстуком (Микола Трублаїні, II, 1950, 82); — До чого б тілько прив'язатись?.. Ага! Ось до сії [цієї] дошки... (Панас Мирний, I, 1954, 363).
- 2. до кого—чого, перен. Відчувати прив'язаність, прихильність, звикати до кого-, чого-небудь. Він кождого дня більше прив'язувався до неї [графині] (Іван Франко, VIII, 1952, 232); З кожним днем вона все дужче прив'язувалась до Володі (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 208); Глухарі прив'язуються до своїх токовищ, і єдиний поки що шлях до збереження цих птахів — не займати тих місць, де вони перебувають (Вечірній Київ, 15.I 1966, 3); Він прив'язався до Соломії, що огрядною постаттю нагадувала йому жінку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 347).
- 3. перен., розм. Переслідуючи з певною метою, невідступно ходити за ким-небудь. Знову перевіряє [дівчина], чи не прив'язався хто до неї (Юрій Яновський, IV, 1959, 207);
- 1) Нав'язуватися із своїми почуттями, пропозиціями і т. ін. [Наталка:] Женихи, яким я одказала, в другий раз не прив'яжуться; возному так одрізала, що мусить одчепитися (Іван Котляревський, II, 1953, 19);
- 2) Невідступно переслідувати (про думку, мелодію і т. ін.). Віталій просто казився, коли до нього прив'язувався якийсь романсик. Зараз його переслідував стриботливий мотивчик з банальними словами (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 42);
- 3) Прискіпуватися до когось, набридати кому-небудь. — Застане [Тимоха] мене одного, — причепиться, прив'яжеться, щоб не завівся битись (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 294); [Баба:] Зійди ти з моїх очей, чого ти прив'язався до мене! (Степан Васильченко, III, 1960, 51).
- 4. до кого і без додатка, перен., розм. Передаватися кому-небудь (про хворобу). — Нас тут лікарі назвали хворими. Чому? Бач, хвороба до кожного з нас прив'язалася, з ладу вивела (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 56); — Грип прив'язався, як реп'ях до кожуха (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 237).
- 5. тільки недок. Пас. до прив'язувати 1. Вона сиділа на сходах, що провадили до малого причалу, де прив'язувались човни (Леся Українка, III, 1952, 612); До палички прив'язується довгесенький мотузок (Остап Вишня, I, 1956, 449).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 583.
