Відмінності між версіями «Подія»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у | + | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975.''' |
| + | |||
| + | Вхід · Реєстрація | ||
| + | Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | в означеннях Тлумачення, значення слова «подія»: | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ПОДІ́Я, ї, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Те, що відбувалося або відбулося, сталося; явище, факт суспільного або особистого життя. Дячиха виросла таки у цім селі, і подія, про яку так негречно згадував гуцул, дійсно мала місце й була історичним фактом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 364); Кожен з'їзд нашої партії — подія величезної світової ваги (Комуніст України, 3, 1966, 3); З палуби «Каймана» теж спостерігали за подіями на шхуні та за шлюпкою (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 280); | ||
| + | // тільки мн. Сукупність пов'язаних між собою в якомусь відношенні явищ, фактів суспільного життя (звичайно важливих, значних), які становлять ніби щось єдине ціле. За чаєм Іван зразу, немов поспішався, підвищеним тоном почав розмову про сучасні події (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 217); Він натякав на Баржакове минуле, на те, що після подій 1905 року той кілька років відбував заслання десь на соляних промислах в Астраханській губернії (Олесь Гончар, II, 1959, 17). | ||
| + | |||
| + | 2. Те, що порушує усталений, звичний хід життя; що-небудь важливе, видатне. Писати палички, думаєте, не подія в житті? (Костянтин Гордієнко, Буян, 1938, 11); — Поява каравану у нас велика і не щоденна подія (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 54); | ||
| + | // Що-небудь непередбачене, несподіване; пригода. Побігла додому Рясничка, піклуючись і готуючись, що то з Мартою за подія (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 222); День від'їзду Тайах відмічено кількома подіями (Юрій Яновський, II, 1958, 57). | ||
| + | |||
| + | 3. заст. Справа, дія. Уся його душа десь заховалась глибоко сама в собі; він ніби здерев'янів од тієї страшної події, котру недавно вчинив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 301); Життя пройти [тобі] не екскурсантом, — не гостем на коротку мить... Хай діалектика брильянтом в твоїх подіях заблищить (Павло Тичина, II, 1957, 77). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:21, 15 жовтня 2018
Подія, -дії, ж. 1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38. 2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством. Стор. МПр. 146.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975.
Вхід · Реєстрація Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
в означеннях Тлумачення, значення слова «подія»:
ПОДІ́Я, ї, жін.
1. Те, що відбувалося або відбулося, сталося; явище, факт суспільного або особистого життя. Дячиха виросла таки у цім селі, і подія, про яку так негречно згадував гуцул, дійсно мала місце й була історичним фактом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 364); Кожен з'їзд нашої партії — подія величезної світової ваги (Комуніст України, 3, 1966, 3); З палуби «Каймана» теж спостерігали за подіями на шхуні та за шлюпкою (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 280); // тільки мн. Сукупність пов'язаних між собою в якомусь відношенні явищ, фактів суспільного життя (звичайно важливих, значних), які становлять ніби щось єдине ціле. За чаєм Іван зразу, немов поспішався, підвищеним тоном почав розмову про сучасні події (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 217); Він натякав на Баржакове минуле, на те, що після подій 1905 року той кілька років відбував заслання десь на соляних промислах в Астраханській губернії (Олесь Гончар, II, 1959, 17).
2. Те, що порушує усталений, звичний хід життя; що-небудь важливе, видатне. Писати палички, думаєте, не подія в житті? (Костянтин Гордієнко, Буян, 1938, 11); — Поява каравану у нас велика і не щоденна подія (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 54); // Що-небудь непередбачене, несподіване; пригода. Побігла додому Рясничка, піклуючись і готуючись, що то з Мартою за подія (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 222); День від'їзду Тайах відмічено кількома подіями (Юрій Яновський, II, 1958, 57).
3. заст. Справа, дія. Уся його душа десь заховалась глибоко сама в собі; він ніби здерев'янів од тієї страшної події, котру недавно вчинив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 301); Життя пройти [тобі] не екскурсантом, — не гостем на коротку мить... Хай діалектика брильянтом в твоїх подіях заблищить (Павло Тичина, II, 1957, 77).
Ілюстрації
|
|
|
|
