Відмінності між версіями «Отягатися»
(Створена сторінка: '''Отяга́тися, -га́юся, -єшся, '''''гл. ''1) Отставать. ''Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Отяга́тися, -га́юся, -єшся, '''''гл. ''1) Отставать. ''Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. ''Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. См. '''Отягтися.''' | '''Отяга́тися, -га́юся, -єшся, '''''гл. ''1) Отставать. ''Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. ''Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. См. '''Отягтися.''' | ||
[[Категорія:От]] | [[Категорія:От]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ОТЯГАТИСЯ''', аюся, аєшся і '''ОТЯГУВАТИСЯ''', уюся, уєшся, недок., діал. | ||
| + | |||
| + | 1. Відставати, затримуватися; не поспішати. Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (Іван Франко, XIII, 1954, 371); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // Опиратися, огинатися. — Ідіть ви, куме Сафате. — Ні, йдіть ви, куме Семене, — отягався Сафат, бо... боявся Стрибога (Лесь Мартович, Тв., 1954, 137); Годісра ще отягався, видобував якісь папери.., та староста крикнув на возного: — Вивести того пана! (Іван Франко, VIII, 1952, 93). | ||
| + | |||
| + | 2. Зволікати, вагатися. — Вже час би його [Романа] й оженити. Щось він дуже загулявся та загаявся.. — Ой, загаявся, батюшечко! Я сама це знаю. Все чогось отягується та й отягується (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 322); — Твої очі говорять мені, що бажання щастя.. не вигасло в твоїй душі. Так чого ж отягатися? (Іван | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | '''Отягатися''', -га́юся, -єшся, гл. 1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. Cм. отягтися. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | '''ОТЯГА́ТИСЯ''', а́юся, а́єшся і ОТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. | ||
| + | |||
| + | 1. Відставати, затримуватися; не поспішати. Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (Фр., XIII, 1954, 371); <br /> | ||
| + | // Опиратися, огинатися. — Ідіть ви, куме Сафате. — Ні, йдіть ви, куме Семене, — отягався Сафат, бо… боявся Стрибога (Март., Тв., 1954, 137); Годієра ще отягався, видобував якісь папери.., та староста крикнув на возного: — Вивести того пана! (Фр., VIII, 1952, 93). | ||
| + | |||
| + | 2. Зволікати, вагатися. — Вже час би його [Романа] й оженити. Щось він дуже загулявся та загаявся.. — Ой, загаявся, батюшечко! Я сама це знаю. Все чогось отягується та й отягується (Н.-Лев., VI, 1966,322); — Твої очі говорять мені, що бажання щастя.. не вигасло в твоїй душі. Так чого ж отягатися? (Фр., VII, 1951, 281). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | '''отягатися''' — а/юся, а/єшся і отя/гуватися, уюся, уєшся, недок., діал. 1) Відставати, затримуватися; не поспішати. || Опиратися, огинатися. 2) Зволікати, вагатися … | ||
| + | '''отягатися''' — Отягатися: відмовлятися, затримувати [34] зволікати [52] … | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Отягатися.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Отягатися1.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Отягатися2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| wkizpRgkY60}} | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 17:36, 15 листопада 2021
Отяга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. См. Отягтися.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОТЯГАТИСЯ, аюся, аєшся і ОТЯГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал.
1. Відставати, затримуватися; не поспішати. Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (Іван Франко, XIII, 1954, 371);
// Опиратися, огинатися. — Ідіть ви, куме Сафате. — Ні, йдіть ви, куме Семене, — отягався Сафат, бо... боявся Стрибога (Лесь Мартович, Тв., 1954, 137); Годісра ще отягався, видобував якісь папери.., та староста крикнув на возного: — Вивести того пана! (Іван Франко, VIII, 1952, 93).
2. Зволікати, вагатися. — Вже час би його [Романа] й оженити. Щось він дуже загулявся та загаявся.. — Ой, загаявся, батюшечко! Я сама це знаю. Все чогось отягується та й отягується (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 322); — Твої очі говорять мені, що бажання щастя.. не вигасло в твоїй душі. Так чого ж отягатися? (Іван
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Отягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. Cм. отягтися.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ОТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал.
1. Відставати, затримуватися; не поспішати. Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (Фр., XIII, 1954, 371);
// Опиратися, огинатися. — Ідіть ви, куме Сафате. — Ні, йдіть ви, куме Семене, — отягався Сафат, бо… боявся Стрибога (Март., Тв., 1954, 137); Годієра ще отягався, видобував якісь папери.., та староста крикнув на возного: — Вивести того пана! (Фр., VIII, 1952, 93).
2. Зволікати, вагатися. — Вже час би його [Романа] й оженити. Щось він дуже загулявся та загаявся.. — Ой, загаявся, батюшечко! Я сама це знаю. Все чогось отягується та й отягується (Н.-Лев., VI, 1966,322); — Твої очі говорять мені, що бажання щастя.. не вигасло в твоїй душі. Так чого ж отягатися? (Фр., VII, 1951, 281).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
отягатися — а/юся, а/єшся і отя/гуватися, уюся, уєшся, недок., діал. 1) Відставати, затримуватися; не поспішати. || Опиратися, огинатися. 2) Зволікати, вагатися … отягатися — Отягатися: відмовлятися, затримувати [34] зволікати [52] …
Ілюстрації
|
|
|
