Відмінності між версіями «Нурт»
(Створена сторінка: '''Ну́рт, -та, '''''м''Водоворотъ, омутъ. ''Всіх німців нуртам Дніпровим оддано. '' Категорія:Ну) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ну́рт, -та, '''''м''Водоворотъ, омутъ. ''Всіх німців нуртам Дніпровим оддано. '' | + | <big>'''Ну́рт, -та, '''''м'' Водоворотъ, омутъ. ''Всіх німців нуртам Дніпровим оддано. ''</big> |
[[Категорія:Ну]] | [[Категорія:Ну]] | ||
| + | [[Файл:1024px-Saltstraumen.jpg|міні]] | ||
| + | '''НУ́РТА''', и, жін. Те саме, що вир | ||
| + | |||
| + | 1. Був там гроз кривавий подих, дощ топив людей, звірят, — та із нурт із темноводих вирнув новий Арарат (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 15); | ||
| + | |||
| + | * У порівняннях. ''Повзем за клунею, затримуючи дух, у сніг пірнаючи, мов у глибоку нурту (Максим Рильський, Поеми, 1957, 224).'' | ||
| + | |||
| + | '''НУРТ''', у, чол. | ||
| + | 1. Те саме, що вир. ''Я не за себе тоді жахавсь, а боявся за тебе, Що без керма й без керманича серед нуртів опинившись, Твій корабель не спроможеться більшої витримать бурі... (Микола Зеров, Вибр., 1966, 248); Вночі.. побігла жінка топитися до Бугу. З води її витягнув за коси Кирило Тванишин, який саме поставив біля нурту перемет (Михайло Стельмах, II, 1962, 362); — Вже доведи до ладу свої справи в Ковалівці, а не кидайся з головою в новий глибокий нурт (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 257).'' | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. присл. нуртами. ''Крутячись, вируючи. Затрясся луг, хитнулися діброви, Пішла нуртами стріль-вода ріки (Микола Бажан, Роки, 1957, 230).'' | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Велика кількість людей; натовп. ''Над плином алей узбережних, В нурті біля Красних воріт Уступи домів біловежних Підносились плавно в зеніт (Микола Бажан, Роки, 1957, 261).'' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Файл:1337420446 001.jpg|міні|без]] | ||
| + | [[Файл:1 534f67b7a7b99534f67b7a7bd4.jpg|міні|без]] | ||
| + | [[Файл:1372062572 4348e.jpg|міні|без]] | ||
Версія за 16:17, 22 листопада 2015
Ну́рт, -та, м Водоворотъ, омутъ. Всіх німців нуртам Дніпровим оддано.
НУ́РТА, и, жін. Те саме, що вир
1. Був там гроз кривавий подих, дощ топив людей, звірят, — та із нурт із темноводих вирнув новий Арарат (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 15);
- У порівняннях. Повзем за клунею, затримуючи дух, у сніг пірнаючи, мов у глибоку нурту (Максим Рильський, Поеми, 1957, 224).
НУРТ, у, чол. 1. Те саме, що вир. Я не за себе тоді жахавсь, а боявся за тебе, Що без керма й без керманича серед нуртів опинившись, Твій корабель не спроможеться більшої витримать бурі... (Микола Зеров, Вибр., 1966, 248); Вночі.. побігла жінка топитися до Бугу. З води її витягнув за коси Кирило Тванишин, який саме поставив біля нурту перемет (Михайло Стельмах, II, 1962, 362); — Вже доведи до ладу свої справи в Ковалівці, а не кидайся з головою в новий глибокий нурт (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 257).
2. у знач. присл. нуртами. Крутячись, вируючи. Затрясся луг, хитнулися діброви, Пішла нуртами стріль-вода ріки (Микола Бажан, Роки, 1957, 230).
3. перен. Велика кількість людей; натовп. Над плином алей узбережних, В нурті біля Красних воріт Уступи домів біловежних Підносились плавно в зеніт (Микола Бажан, Роки, 1957, 261).
Ілюстрації
