Мох

Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Рудч. Св. II. 61. Налапав м’який мох, а під мохом твердий камінь. Левиц. Вам іти на мха, на темні луги. Маркев. 89. 2) Очески овечьей шерсти. Гол. Од. 39. Ум. Мошо́к.

Сучасні словники

[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

МОХ, у, чол. Сланка спорова рослина без коріння та квітів, що росте у вогких місцях, на деревах, камінні. — Обріс мохом сірий камінь (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 83); Мох грубо встелив землю м'яким килимом і манить спочити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 316); З дощової мряки виринув Вишневий хутір — з два десятки мазанок із зеленими від моху стріхами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11); З наших рослин «компасом» може бути звичайний мох. Як відомо, у лісі чи в полі дерева й каміння обростають мохом із північного боку (Вечірній Київ, 25.I 1968, 4). ♦ Мохом порости (обрости і т. ін.): а) давно забутися. Що було, то мохом поросло (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 274); Часи князів і бояр поросли мохом (Іван Франко, XVI, 1955, 184); б) постаріти. Одна на другу [ворони] позирали; Неначе три сестри старі, Що дівували, дівували, Аж поки мохом поросли (Тарас Шевченко, I, 1951, 298); Серце обросло (поросло) мохом у кого, чиє — хтось, став байдужим, бездушним. Коли б могли Вони збудить луну і розтроюдить рани В серцях людей, що мохом поросли.. Тоді б замовкли вже самі собою Кайданів брязкіт і такі слова... (Леся Українка, I, 1951, 165).

[ "Словопедія" ]

МОХИ клас багато-, рідше однорічних спорових рослин відділу мохоподібних; бл. 14 тис. видів; поширені на всій земній кулі, ростуть у вологих місцях, на болотах, у лісах, утворюють густі зарості.

Іноземні словники

[ українська-англійська Словник]

мох англійська

moss

[ ЯНДЕКС словари]

мох moss, anophyte обрастать мохом разг. — to become moss-grown, to fall behind the times олений мох — reindeer moss покрывать мхом — to moss поросший мхом — moss-grown, mossy торфяной мох — bog moss, peat-moss

Ілюстрації