Відмінності між версіями «Лівиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ruka_liva.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 16:12, 21 листопада 2017
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. Єв. Мр. X. 37.
Зміст
Сучасні словники
ЛІВИ́ЦЯ, і, жін. Ліва рука; протилежне правиця, права рука. Коли це вмить як шерепне ядро в найближчу мажу, так відбитою скибою й відшматувало у запорожця аж за пальці лівицю (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 50); Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 88); * Образно. Злетілися [до Одеси] й лідери контрреволюційних партій — і центру, і правиці, і лівиці: октябристи, трудовики, кадети, есери і меншовики (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 8).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 507.
Ілюстрації
|
