Відмінності між версіями «Лютувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Лютува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''1) Свирѣпствовать, злиться. ''Ревуть, лютують вороги. ''Шевч. 59....) |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 01:05, 8 вересня 2012
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73. 2) Паять.
