Лютування

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лютува́ння, -ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров’ю вони наситились уже вдоволю. Стор. МПр. 147.

ЛЮТУВАННЯ 1, я, сер. Дія за значенням лютувати1.

ЛЮТУВАННЯ 2, я, сер., заст. Дія за значенням лютувати2. https://sum.in.ua/

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 575.