Кукувакати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:35, 18 листопада 2017; T.marchenko (обговорення • внесок)
Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті. Грин. І. 255.
