Відмінності між версіями «Кукобити»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Selo-Gontivka-07.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 20:22, 13 квітня 2023
Куко́бити, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто. 2) — кого́. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобитиГ. Барв. 247.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КУКО́БИТИ «збирати, набувати; влаштовувати; піклуватися, доглядати, плекати» не зовсім ясне; можливо, первісною є форма [куку́блитися], що могла бути утворена за допомогою префікса ку- (ко-) від кубло́ «гніздо; лігво» (пор. кубли́тися «гніздитися», п. ст. kębłać (kąbłać) «пестити, плекати»; пов’язується також (ЭССЯ 13, 90–91) з псл. kuka (kukъ) «гак»;
КУКО́БИТИ, блю, биш; мн. кукоблять; недок., перех., діал. Доглядати. Зовсім знемігся [батько] на силах; не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 247).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 387.
Ілюстрації
|
|
|
|
