|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | {{Otheruses}}
| |
| − | [[Файл:View of Santa Maria del Fiore in Florence.jpg|thumb|upright=2|[[Філіппо Брунеллескі|Брунеллескі]], своїм [[Санта-Марія-дель-Фйоре|Флорентійським собором]] на початку 15-го століття не тільки перетворив будівництво та місто, але й роль та статус архітектора. <ref>Museo Galileo, Museum and Institute of History and Science, ''[http://brunelleschi.imss.fi.it/itineraries/place/TheDomeOfSantaMariaFiore.html The Dome of Santa Maria del Fiore] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20130401072804/http://brunelleschi.imss.fi.it/itineraries/place/TheDomeOfSantaMariaFiore.html |date=1 April 2013 }}'', (accessed 30 January 2013)</ref><ref>Giovanni Fanelli, ''Brunelleschi'', Becocci, Florence (1980), Chapter: ''The Dome'' pp. 10-41.</ref>]]
| |
| − | '''Архітекту́ра''' ({{lang-el|αρχιτεκτονικη}} — ''[[будівництво]]'') — це одночасно [[наука]] і [[мистецтво]] проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове [[Довкілля|середовище для життя]] і діяльності людей відповідно до законів [[краса|краси]]. На сучасному етапі розвитку [[Людство|людства]] архітектура становить одну з найважливіших частин засобів виробництва ([[промислова архітектура]] — будівництво [[Фабрика|заводів]], фабрик, [[Електростанція|електростанцій]] тощо) та матеріальних засобів існування людського [[Суспільство|суспільства]] (громадянська архітектура — житлові будинки, громадські споруди та інше).
| |
| | | | |
| − | Функціональні, [[Конструктивні елементи споруди|конструктивні]] та [[Архітектурний дизайн освітлення|естетичні якості]] архітектури, а саме ''користь, [[міцність]] та краса'', — тісно взаємопов'язані. Від конструкційного рішення багато в чому залежать і естетичність творів архітектури. [[Споруда]] не тільки повинна бути міцною, але і виглядати має міцною. Надлишок матеріалу навпаки викликає враження надмірної [[Вага|ваги]]. Візуальна ж недостатність матеріалу асоціюється з нестійкістю, ненадійністю та викликає здебільшого [[Почуття|негативні емоції]]. [[Функціональна стилістика|Функціональне]] призначення [[Будинок|будівлі]] визначається її типом, в залежності від якого обираються засоби створення певного [[Художній образ|художнього вигляду]]. Останній створюється за допомогою засобів '''архітектурної композиції'''. Серед її основних засобів [[архітектоніка]], [[масштаб]], [[пропорція|пропорції]] та [[ритм]]ічні відношення, [[пластика]], [[фактура]] та [[колір|кольори]].
| |
| − |
| |
| − | {{автопереклад}}
| |
| − |
| |
| − | == Чинники архітектури ==
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Da Vinci Vitruve Luc Viatour.jpg|міні|200пкс|Пропорції краси та гармонії за [[Вітрувій|Вітрувієм]], [[Леонардо да Вінчі]]]]
| |
| − |
| |
| − | Як галузь [[суспільне виробництво|суспільного виробництва]] мистецтво архітектури залежить від досягнень [[Науково-технічний прогрес|науково-технічного прогресу]], характеру виробничих відносин, від [[Природа|природних]] і [[клімат]]ичних умов, [[художній смак|художніх смаків]] та ін. В останні десятиліття якісні зміни [[Робототехніка|будівельної техніки]], створення нових конструкцій і [[Матеріал|матеріалів]] істотно вплинули на сучасну архітектуру. Багатогранність практичних потреб людства зумовила створення і [[Будівельна справа|будівництво]] найрізноманітніших типів і видів споруд, з яких утворюються ансамблі, комплекси та цілі [[Місто|міста]]. Виникає і розвивається [[містобудування]] — [[проектування]] і спорудження [[місто|міст]]. У процесі розвитку архітектури окремих країн і народів, залежно від матеріальних, духовних і природних умов суспільного життя, склалися різноманітні [[архітектурний стиль|архітектурні стилі]], що визначаються своєрідністю взаємопов'язаних типів споруд, [[будівельна конструкція|будівельних конструкцій]] та [[Архітектурний стиль|архітектурної форми]].
| |
| − |
| |
| − | До новітньої доби в архітектурі канонічними та навіть взірцевими вважались архітектурні формули [[Вітрувій|Вітрувія]] (римський архітектор та [[інженер]] другої половини 1 ст. до н. е.), що відповідали потребам свого часу ([[бароко]], [[класицизм]], [[готика]], [[романський стиль]] та ін.). Саме Вітрувій обґрунтував, що першоосновами архітектури є ''міцність'', ''користь'' та ''краса''. За ним краса будь-якої споруди залежить від [[Пропорція|пропорцій]], які мають співвідноситись із певними, визначеними ним, гармонічними відношеннями [[Вітрувіанська людина|пропорцій людського тіла]].
| |
| − |
| |
| − | Із настанням періоду [[модернізм]]у (не плутати з [[модерн]]ом) та із розповсюдженням сучасних будівельних матеріалів та [[Технологія|технологій]], з кризою «єдиної епохи» і виникненням принципу різності [[Культура|культур]], архітектурна [[форма]] майже незворотно стала відриватись від [[Функція|функції]]. Сьогодні форма все частіше залежить не від матеріалу, як у часи Вітрувія, а від [[Семіотика|семіотичних]] претензій [[Замовник|замовника]] чи [[Автор|автора]]-архітектора. Формули Вітрувія стала цікавити лише [[Студент|студентів]] і «класицистів». Розвивається в різноманітних [[Стиль|стилях]] архітектура надзвичайно масштабно і поширено в усьому [[світ]]<nowiki/>і, особливо сьогодні цінується краса давніх звичаїв та їх модернізація.
| |
| − |
| |
| − | == Зародження архітектури ==
| |
| − | [[Файл:Stonehenge - England.JPG|міні|250пкс|[[Стоунхендж]], [[Велика Британія]]]]
| |
| − |
| |
| − | Зародження архітектури відносять до доби первіснообщинного ладу у добу пізнього [[палеоліт]]у (близько 10 тисяч років до н. е.), коли виникли перші штучно споруджені [[Житло|житла]] і [[Поселення Кальміуської паланки|поселення]]. Були освоєні найпростіші прийоми організації [[Простір|простору]] на основі [[Прямокутник|прямокутника]] і [[Коло|кола]], почався розвиток конструктивних систем з опорами-[[Стіна|стінами]] або [[Стійка архітектура|стійками]], [[Конус|конічним]], двосхилим або плоским [[балка (архітектура)|балковим]] покриттям. Застосовувалися природні матеріали ([[дерево]], [[камінь]]), виготовлялась [[цегла]]-сирець. Все це було освоєно [[Людина розумна|людиною]] раніше, ніж з'явилась [[писемність]].
| |
| − |
| |
| − | Кінець існування [[Первісне суспільство|первісного суспільства]] позначився будівництвом [[фортеця|фортець]] зі стінами або [[Вал (споруда)|земляними валами]] та ровами. У [[мегаліти]]чних спорудах ([[менгір]]и, [[дольмен]]и, [[кромлех]]и) поєднання вертикальних та горизонтальних блоків каменю свідчить про подальше освоєння закономірностей [[архітектоніка|архітектоніки]] (наприклад, кромлех в [[Стоунхендж]]і, [[Велика Британія]]). Варто згадати також оселі на палях у [[Франція|Франції]], глиноплотові будинки [[Трипільська культура|Трипільської культури]] в [[Україна|Україні]].
| |
| − |
| |
| − | == Архітектура рабовласницької доби ==
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:All Gizah Pyramids.jpg|міні|250пкс|Піраміди в [[Гіза|Гізі]]]]
| |
| − | [[Файл:The Great Wall pic 1.jpg|міні|250пкс|[[Великий китайський мур]]]]
| |
| − |
| |
| − | Із виникненням [[держава|держави]] склалася і нова форма поселення — [[місто]] як центр управління та центр [[ремісництво|ремісничого]] виробництва і [[Торгівля|торгівлі]]. Збільшувалася кількість типів будівель, різниця між якими стало визначатися не тільки їх функцією, але і призначенням для панівного класу або експлуатованих мас. Із виділенням класів у суспільстві, визначальними для архітектури стають [[Соціальні стосунки|суспільні відносини]], а не взаємини людини з природою.
| |
| − |
| |
| − | Зосередження у руках нечисленної керівної верхівки великих [[Рабство|рабовласницьких]] деспотій, осередків влади та матеріальних ресурсів, а також експлуатація величезної кількості [[раб]]ів у поєднанні з певними успіхами у галузі [[Наука|науки]] та [[Техніка|техніки]], стали підґрунтям будівництва великих [[іригація|іригаційних]] споруд, монументальних [[палац]]ів і храмів, покликаних затверджувати непорушність і могутність влади божества, та обожнювання правителів.
| |
| − |
| |
| − | Будівництво величних будівель, переважна масивність конструкцій ґрунтувалися на величезних витратах примітивної [[Розумова та фізична праця|фізичної праці]]. Проте, створення таких споруд свідчить про накопичення будівельного досвіду, про складені принципи композиції будівлі та [[Ансамбль Вірменського собору (Львів)|ансамблю]]. В архітектурних творах [[Схід|Стародавнього Сходу]] виявляються певні закономірності [[Композиція (мистецтво)|композиції]], розуміння [[симетрія|симетрії]], [[Ритм|ритму]]. В архітектурних образах відбито ідею затвердження могутності та непохитності [[рабовласницький лад|рабовласницького ладу]].
| |
| − |
| |
| − | === Визначні споруди ===
| |
| − | * Єгипет, [[піраміда (споруда)|піраміди]] в [[Гіза|Гізі]]
| |
| − | * храми в [[Луксор]]і та [[Карнак (Єгипет)|Карнаці]] [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]] (3-2 тисячоліття до н. е.)
| |
| − | * фортифікації, палаци та [[зикурат]]и [[Ассирія|Ассирії]] та [[Вавилон]]у (9-7 століття до н. е.)
| |
| − | * печерні храми, [[Аджанта]]
| |
| − | * «ступи» [[Індія|Індії]] (3-1 століття до н. е.)
| |
| − | * [[Великий китайський мур]], визнаний одним із [[Сім нових чудес світу|семи нових чудес світу]] — в основному споруджений в 4-3 століттях до н. е.
| |
| − | * укріплення, храми-піраміди і палаци [[Історія Південної Америки|ранньокласових культур]] [[Доколумбова Америка|стародавньої Америки]].
| |
| − |
| |
| − | == Архітектура античної Греції ==
| |
| − | [[Файл:O Partenon de Atenas.jpg|міні|250пкс|[[Парфенон]], [[Афінський акрополь]]]]
| |
| − | [[Файл:The Theater of Herodes Atticus.jpg|міні|250пкс|[[Одеон Ірода Аттичного]], [[Афіни]]]]
| |
| − | {{main|Архітектура Стародавньої Греції}}
| |
| − |
| |
| − | В умовах [[демократія|демократії]] [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]] вперше створюється цілісне середовище міст-держав — [[поліс]]ів. Розвивається система регулярного планування міста, з прямокутною сіткою вулиць та головною площею — [[агора|агорою]] — центром торгівлі і громадського життя. Був розроблений тип житлового будинку із приміщеннями, зверненими до внутрішнього просторового ядра — [[перистиль]].<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/65418/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Історія розвитку архітектури]</ref>
| |
| − |
| |
| − | Культовим та архітектурно-композиційним центром давньогрецького міста був акрополь із храмом, присвяченим божеству, покровителю міста. Класично завершеним типом храму став [[периптер]]. Найяскравішим його прикладом вважається головний храм [[Афінський акрополь|Афінського акрополя]] — [[Парфенон]] [[5 століття до н.е.]]. Невпинний розвиток громадського життя давньогрецького поліса породив такі типи споруд, як театр, стадіон тощо. Так в Афінах з'явились [[Театр Діоніса]], а пізніше [[Одеон Ірода Аттичного]], унікальний мармуровий [[стадіон Панатінаїкос]].
| |
| − |
| |
| − | Мірою красоти і гармонії, пропорційності і масштабу будівель і споруд є людина. У часи розквіту Стародавньої Греції більшість храмів і великих громадських будинків споруджувалася з мармуру.
| |
| − |
| |
| − | На основі естетичного осмислення стійко-балкової конструкції у Стародавній Греції створюється [[архітектурні ордери|ордерна система архітектурної композиції]], в якій гармонійно поєднались висока художність архітектурних форм з досконалістю конструкцій та матеріалу. Саме так, «корисність» і «краса» архітектури матеріалізувалися в давньогрецькому храмі у пластичних формах, що незалежні одна від одної. До того ж, його об′ємно-просторова [[композиція]] має ясно виявлену осьову побудову і розрахована на динамічне сприймання її «краси» з багатьох точок зору у русі і часі.
| |
| − |
| |
| − | Еллінські майстри архітектури у 5-6 ст. до н. е. створили цілісну композиційну систему архітектурного ордера (від лат. ordo—ряд, порядок). В давньогрецькій архітектурі розрізняють доричний, іонічний і корінфський [[ордер]]и. Художня цілісність грецького ордера настільки довершена, що він отримав здатність відтворюватися як самостійна [[композиційна]] система, яка додається до фасаду або інтер′єра споруди задля красоти. Таким чином, у самій суті архітектури [[Еллада|Еллади]] була закладена можливість застосування професійних засобів виразності, що незалежні від функціонально-конструктивної основи будівель і споруд.
| |
| − |
| |
| − | === Визначні споруди ===
| |
| − | * Ансамбль Афінського акрополя: [[Парфенон]], [[Пропілеї]], [[Храм Ніки Аптерос]], [[Ерехтейон]], [[Театр Діоніса]]
| |
| − | * [[Одеон Ірода Аттичного]]
| |
| − | * [[стадіон Панатінаїкос]]
| |
| − | * [[Храм Зевса Олімпійського]]
| |
| − | * [[Храм Гефеста]] [[Афінська агора|Афінської агори]]
| |
| − | * театр в [[Епідавр]]і
| |
| − | * Толос у [[Дельфи|Дельфах]].
| |
| − |
| |
| − | == Архітектура Стародавнього Риму ==
| |
| − | {{main}}
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Colosseum in Rome, Italy - April 2007.jpg|міні|250пкс|[[Колізей]], [[Рим]]]]
| |
| − |
| |
| − | У [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]], величезній середземноморській державі, архітектура успадкувала традиції грецької, провідного значення набули споруди, що відображали могутність римської республіки (пізніше — [[імперія|імперії]]), а також задовольняли потребам рабовласницької держави. Розширилося коло інженерних споруд, досягло великої досконалості будівництво мостів та [[акведук]]ів. Для зведення масштабних будівель велику роль відіграло впровадження нових будівельних матеріалів, зокрема [[бетон]]у.
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Roma Pantheon 001.jpg|міні|250пкс|Інтер'єр римського [[Пантеон (Рим)|Пантеону]]]]
| |
| − |
| |
| − | Були розроблені раціональні методи будівництва, яке зрештою набуло гігантського розмаху. Створювалися великі ансамблі (громадські центри — [[Форум (площа)|форуми]]) та громадські споруди, розраховані на величезні маси народу: [[амфітеатр]]и ([[Колізей]] у [[Рим]]і), театри, [[терма|терми]], криті ринки, [[базиліка|базиліки]]. Тип житлового будинку із приміщеннями, зверненими до внутрішнього замкненого простору ([[атрій]], [[перистиль]]), був розвинутий та вдосконалений. У перенаселених містах виникли 5- та навіть 6-поверхові житлові будинки для незаможних — [[інсула|інсули]]. Отримали широке застосування [[арка|арочні]] та [[склепіння|склепінчасті]] конструкції (храм [[Пантеон]] в Римі, накритий величезним [[купол]]ом), які розвинулись також в архітектурі [[еллінізм|елліністичної]] Парфії.
| |
| − |
| |
| − | Архітектура [[Римська імперія|Римської імперії]] від суворих і доцільних переходить до великовагових, пишних, іноді перебільшених форм, ускладнених поземних планів. Посилюються елементи декоративності, зовнішньої виразності споруд. [[Архітектурний ордер]] став невіддільним від уявлення про прекрасне в архітектурі.
| |
| − |
| |
| − | === Визначні споруди ===
| |
| − | * [[Колізей]], [[Рим]]
| |
| − | * Храм [[Пантеон (Рим)|Пантеон]] у [[Рим]]і
| |
| − | * Башта [[Геркулес]]а
| |
| − | * Давньоримська арена в [[Арлі]]
| |
| − | * Купальні (терми) [[Діоклетіан]]а
| |
| − | * Римський міст у місті [[Шавеш]], [[Португалія]].
| |
| − |
| |
| − | == Архітектура доби феодалізму ==
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Hagia Sophia B12-40.jpg|міні|250пкс|[[Софійський собор (Константинополь)|Собор Святої Софії]], [[Константинополь]]]]
| |
| − | [[Файл:Main church, Great Lavra.jpg|міні|250пкс|[[Католікон]], ''Велика лавра'', [[Афон]] — яскравий приклад хрестово-купольного храму]]
| |
| − |
| |
| − | В епоху [[феодалізм]]у архітектура розвивається на основі більш диференційованого поділу праці. Праця рабів змінюється діяльністю [[ремісник]]ів-професіоналів. За феодалізму область розповсюдження монументальної архітектури значно розширюється, охоплюючи [[Європа|Європу]], [[Азія|Азію]], більшу частину [[Африка|Африки]], частину [[Америка|Америки]]. Проте нерівномірність розвитку, вплив місцевих умов і традицій на архітектуру епохи феодалізму справляли значніший вплив, ніж на архітектуру рабовласницьких цивілізацій.
| |
| − |
| |
| − | Феодальні війни змушували до широкого розвитку фортифікаційних споруд, які захищали міста і резиденції [[феодал]]ів ([[Замок (споруда)|замки]] і [[палац]]и [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Іспанія|Іспанії]] та інших європейських країн), [[Середня Азія|Середньої Азії]] та [[Закавказзя]] (російські Кремль та монастирі-фортеці).
| |
| − |
| |
| − | === Архітектура Візантії ===
| |
| − |
| |
| − | Ідеологічне панування [[релігія|релігії]] дало поштовх широкому будівництву культових споруд. Новим завданям, яке вирішила архітектура [[Візантія|Візантії]], було формування внутрішнього простору християнських храмів, здатних вміщувати тисячі прочан, а також створення в них особливого середовища.
| |
| − |
| |
| − | Поряд з успадкованими від Рима типами [[базиліка|базиліки]] та центрично-[[купол]]ьними будівлями формувалися купольні базиліки та хрестово-купольні храми. Сферичні купола поєднувалися з прямокутною в плані системою опор. Конструкція отримувала ясний вираз в архітектурній формі [[хрестово-купольний храм|хрестово-купольних храмів]]. Архітектура Візантії справила широкий вплив на зодчество слов'янських держав на [[Балкани|Балканах]] ([[Болгарія|Болгарії]], [[Сербія|Сербії]]), [[Закавказзя]] ([[Вірменія|Вірменії]], [[Грузія|Грузії]]) та Давньої Русі.
| |
| − |
| |
| − | ==== Визначні споруди ====
| |
| − | * [[Софійський собор (Константинополь)|Собор Святої Софії]] в [[Константинополь|Константинополі]]
| |
| − | * [[Церква Дванадцяти апостолів]]
| |
| − | * [[Мірелейон]]
| |
| − | * Базиліка [[Сант-Аполлінаре-Нуово]], м. [[Равенна]], [[Італія]]
| |
| − | * Монастирі [[афон|Святого Афону]]
| |
| − | * [[Ротонда]] Святого Георгія, [[Салоніки]], [[Греція]].
| |
| − | * [[Церква святої Ірини]], Стамбул, палац Топкапи
| |
| − | * [[Церква Хора]], Стамбул
| |
| − |
| |
| − | === Архітектура феодального Сходу ===
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Taj Mahal in March 2004.jpg|міні|250пкс|[[Тадж Махал]], [[Індія]]]]
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Angkor wat temple.jpg|міні|250пкс|[[Ангкор-Ват]], [[Камбоджа]]]]
| |
| − |
| |
| − | У розвиток архітектури епохи [[феодалізм]]у великий внесок внесли народи [[араби|арабського]] Сходу. Великими центрами феодальної культури були міста [[Середня Азія|Середньої Азії]] — [[Бухара]], [[Міра]], [[Термез]], [[Хіва]], [[Самарканд]]. Їх монументальні будівлі — криті ринки, [[караван-сарай|караван-сараї]], [[медресе]], купольні [[мечеть|мечеті]] та [[мавзолей|мавзолеї]] — зводилися із обпаленої цегли з широким використанням в облицьовуванні, так званої, керамічної різьб'яної мозаїки (ансамблі Шахи-Зінда і площі ''Регістан'', мавзолей Гур-Емір — в [[Самарканд]]і). Чітка [[симетрія]] композиції виділяла великі торгові та культові споруди серед мальовничих кварталів низьких глинобитних або сирцевих житлових будівель.
| |
| − |
| |
| − | Різноманіття архітектурних типів відрізняє архітектуру феодальної [[Індія|Індії]]. Прагнення до конкретності художніх образів, поклоніння пишній тропічній природі породили виняткову пластичність монументальних споруд, її зближення зі скульптурною пластикою. Під впливом індійської архітектури формувалася архітектура всієї Південно-Східної Азії ([[Індонезія|Індонезії]], [[Цейлон]]у, країн [[Індокитай]]ского півострова).
| |
| − |
| |
| − | В архітектурі [[Китай|Китаю]] регулярність планування міст доповнювалась суворою симетрією організації простору будівлі, вісі яких орієнтувались за сторонами світу. Геометрична правильність тонко поєднувалася із використанням природних особливостей місцевості. Стійко-балкові дерев'яні каркаси слугували конструктивною основою житлових будинків. Каркас заповнювався цеглою або легкими дерев'яними огородженнями з решітками, що замінювали [[вікно|вікна]]. Легкість житл контрастувала з монументальністю палацових, культових та фортифікаційних споруд. Під впливом архітектури Китаю довгий час перебувала [[Японія|японська]] архітектура, де дерев'яні каркасні конструкції були доведені до високої художньої досконалості. Для архітектури Китаю і Японії характерним є майстерне використання природного та формування штучного [[ландшафт]]у.
| |
| − |
| |
| − | ==== Визначні споруди ====
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Aljafería2.JPG|міні|праворуч|200пкс|Фортеця і палац Альхаферія, Сарагоса.]]
| |
| − | * [[Індія]], [[Тадж Махал]],
| |
| − | * Китай, ''«Заборонене місто»'' і ''«Храм неба»'' в [[Пекін]]і
| |
| − | * [[Китай]], Залізна [[пагода]] у місті [[Кейфен]], побудована [[1049]] р.
| |
| − | * [[Камбоджа]], храмовий комплекс [[Ангкор-Ват]], (12 століття)
| |
| − | * Узбекистан, [[медресе]] на площі ''Регістан'', (15 — 17 століття) та [[мавзолей]] [[Гур-Емір]], [[Самарканд]]
| |
| − | * Арабська республіка Єгипет[[мечеть аль-Азхар]] в [[Каїр]]і, (10 століття)
| |
| − | * Мавританська Іспанія, палац [[Альгамбра]], (13—14 століття), Кордовська мечеть, [[Палац Альхаферія]], Сарагоса
| |
| − | * Азербайджан, [[храм Свєті-Цховелі]] у м. [[Мцхеті]] (11 століття) архітектора [[Арсукісдзе]] • [[Ширваншахів палац]] у [[Баку]], (16 — 17 століття).
| |
| − |
| |
| − | === Європейська середньовічна архітектура ===
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Pisa - Campo Santo - Campanile 2 - 2005-08-08 10-23 2005.JPG|міні|250пкс|[[Пізанська вежа]] та собор]]
| |
| − |
| |
| − | У країнах Західної та Центральної Європи із відродженням міст наприкінці 10 століття починає розвиватися тип кам'яного житлового будинку у два-три поверхи із майстернями та лавками, що традиційно розміщувались на першому поверсі. Складається архітектура [[Романський стиль|романського стилю]]. Романський стиль увібрав численні елементи ранньохристиянського мистецтва, меровінгзького мистецтва, культури «каролінгзького відродження», а також мистецтва античності, епохи переселення народів, [[Візантія|Візантії]] та мусульманського [[Близький Схід|Близького Сходу]]). На відміну від попередніх йому тенденцій середньовічного мистецтва, що носили локальний характер, романський стиль став першою художньою системою середньовіччя, що охопила більшість європейських країн (незважаючи на викликане феодальною роздробленістю величезне різноманіття місцевих шкіл). В культовій архітектурі з'являються монастирські комплекси із замкненими дворами, оточеним [[Аркада (архітектура)|аркадами]] ([[клуатр]]и), масивні важкі храми [[базиліка]]льного типу. У 12 столітті вперше для декорування фасадів церков використовують скульптури та рельєфи. Найчудовішим творінням романської монументальної пластики є гігантські рельєфні композиції над [[портал]]ами храмів. Сюжетами найчастіше були грізні пророцтва [[Апокаліпсис]]а і [[Страшний суд|Страшного суду]].
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Kdom.jpg|міні|250пкс|[[Кельнський собор]]]]
| |
| − |
| |
| − | У другій половині 12 століття у [[Франція|Франції]] зародилася архітектура [[готика|готики]], відобразивши найбільш високий етап розвитку продуктивних сил феодального суспільства і посилення міст, з яким пов'язане виникнення нових типів громадських будівель ([[ратуша|ратуші]], будинки ремісничих цехів та гільдій). Масивні конструкції замінила каркасна система, в якій із граничною раціональність використовується матеріал. Звільняється простір [[інтер'єр]]у, який отримує активний розвиток по вертикалі (собори в [[Париж]]і, [[Реймс]]і та [[Ам'єн]]і — у Франції, в [[Фрейбург|Фрейбурзі]] та [[Кельн]]і — у Німеччині; в [[Кентербері]] — у Великій Британії; в [[Бургос]] — в Іспанії, у [[Прага|Празі]] (Чехія), [[Краків|Кракові]] (Польща)). У житловому будівництві поряд з кам'яними конструкціями застосовується [[фахверк]] — дерев'яний каркас, заповнений цеглою або каменем. Готика — це насамперед характерне устремління споруди вгору, зокрема за рахунок гострих стрілчастих [[шпиль|шпилів]], це також широке використання [[вітраж]]ів, це чисельні арки, багатство скульптури, оздоблення. Такі елементи надають готичним спорудам динамічності, величі.
| |
| − |
| |
| − | ==== Визначні споруди ====
| |
| − | [[Файл:Chrám svaté Sofie (Kyjev).jpg|міні|250пкс|[[Софія Київська]]]]
| |
| − | * [[Франція]], (готичний [[Ланський собор]], готичний [[Собор Паризької Богоматері]] у [[Париж]]і, 12 ст., [[Реймський собор]], [[Кафедральний собор Богоматері (Шартр)]])
| |
| − | * [[Італія]], (Сієнський собор, [[Санта Марія дель Фйоре]], [[Флоренція]], собор СанМарко, [[Венеція]])
| |
| − | * [[Італія]], [[Собор Санта Марія Ассунта|Пізанський собор]] та частково [[Пізанська вежа]] (романські), Піза
| |
| − | * [[Німеччина]], (романський [[Бамберзький собор]], [[Бамберг]]
| |
| − | * [[Німеччина]] (готичний [[Кельн]]ський собор,13 ст.)
| |
| − | * Киівська Русь ([[Київський Софійський собор]], Софійський собор, Великий Новгород, [[Софійський собор (Полоцьк)|Софійський собор]], [[Полоцьк]], Білорусь, [[Спасо-Преображенський собор (Чернігів)]],[[Собор Бориса й Гліба (Чернігів)]], [[П'ятницька церква (Чернігів)]])
| |
| − | * Володимиро-Суздальська Русь (Успенський собор, Дмитрієвський собор (1194—1197 р.)м Володимир, [[Церква Покрова на Нерлі]])
| |
| − |
| |
| − | === Середньовічна архітектура Київської Русі ===
| |
| − | {{seealso|Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду}}
| |
| − | [[Файл:Russia-Moscow-Saint Basil's Cathedral-5.jpg|міні|250пкс|[[Храм Василія Блаженного]]]]
| |
| − | [[Файл:Ivanmon11.jpg|міні|праворуч|180пкс|Церква Одигітрії, м. [[Вязьма]], Смоленська обл.]]
| |
| − | З [[10 століття]] починається розвиток монументальної архітектури давньої [[Русь|Русі]], у великих містах зводяться грандіозні споруди — [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]] у [[Київ|Києві]], Собори Святої Софії у [[Новгород]]і, [[Полоцьк]]у та інших містах. В період феодальної роздробленості ([[12 століття|12]]—[[14 століття]]) утворюються архітектурні школи окремих земель: [[Придніпров'я]] ([[П'ятницька церква (Чернігів)|П'ятницька церква в Чернігові]], [[12 століття|12]]—[[13 століття]]), Володимиро-Суздальська ([[Успенський собор (Володимир)|Успенський собор у Володимирі]] та [[церква Покрова на Нерлі]], 12 століття), Новгородська та ін.
| |
| − |
| |
| − | Специфічний характер архітектури регіональних староруських шкіл визначався місцевими соціальними особливостями, будівельними традиціями. Архітектура Володимиро-Суздальського князівства характеризується багатством пластики білокам'яних споруд (палацовий ансамбль у Боголюбові, Успенський та Димитріївський собори у [[Володимир]]і). Архітектурі [[Новгород]]а притаманний суворий лаконізм величних форм (Георгіївський собор Юр'євого монастиря), невимушено мальовничі асиметрично викладені будівлі [[Псков]]а. Архітектура Давньої Русі вражає своєю правдивістю, ясним виявленням конструкції та просторової організації будівлі в її вигляді. Після перерви в архітектурному розвитку 1240—1290 рр., викликаної монголо-татарським нашестям, головними архітектурними центрами стають Новгород, Псков, Москва, своєрідно розвиваючі давньоруські традиції.
| |
| − |
| |
| − | На основі староруського зодчества в 14—16 століттях на теренах сучасної України формуються і розвиваються: [[українська архітектура]] (Покровський собор у [[Харків|Харкові]], [[17 століття]], ансамбль [[Львівське братство|Львівського братства]], [[16 століття|16]]—[[17 століття]]); москвинська, згодом, — російська архітектура ([[Московський Кремль]], [[15 століття]], [[Василія Блаженного храм]] у [[Москва|Москві]], [[16 століття]], Вознесіння церква в Коломенському, [[16 століття]]); і [[архітектура Білорусі]] (замок у Мирі, [[15 століття]]).
| |
| − |
| |
| − | З об'єднанням російських земель під владою [[Москва|Москви]] складається єдина російська архітектурна школа. Ансамбль [[Московський Кремль|Московського Кремля]] став прообразом для Кремлів інших міст і послужив ядром радіально-кільцевої структури зростаючої Москви. Яскрава своєрідність притаманна типу шатрових храмів-веж, що склався в 16 столітті (церква Вознесіння в с. Коломенському, нині в межах Москви). Для російської архітектури 17 століття характерні різноманіття форм, святкова мальовничість. Поряд з кам'яною архітектурою велике місце займало дерев'яне зодчество, що досягло в 17-18 ст. високої досконалості (церкви Преображенська в Кіжах, Успенська в с. Кондопога та ін.)
| |
| − |
| |
| − | ==== Визначні споруди ====
| |
| − |
| |
| − | * [[Церква Одігітрії]], м. [[Вязьма]], Смоленська область
| |
| − | * [[Смоленський Кремль]]
| |
| − | * [[церква Вознесіння в с. Коломенському]]
| |
| − | * [[Храм Василія Блаженного]] у Москві
| |
| − | * [[Московський Кремль]]
| |
| − | * [[Кижі]]
| |
| − | * [[Богоявленська церква (Палтога)]], Росія
| |
| − |
| |
| − | == Архітектура Відродження ==
| |
| − | <span style="margin: 0 0 0 3em; text">''Докладніше у статтях:</span> [[Архітектура Відродження]], [[Відродження]], [[Архітектура Італії]]''
| |
| − | [[Файл:Palazzo Cavalli Franchetti (Venice).jpg|міні|250пкс|[[Палаццо Каваллі-Франкетті]], [[Венеція]]]]
| |
| − | [[Файл:Tobu World Square St Peters Basilica 2.jpg|міні|250пкс|[[Собор Святого Петра]] в [[Рим]]і <small>(повнорозмірна [[копія]] на [[Tobu World Square]])</small>]]
| |
| − |
| |
| − | Важливий етап розвитку архітектури як мистецтва пов'язаний з культурою [[Відродження]], що виникла на початку 15 ст. в італійському місті [[Флоренція]] (Тоскана) і розвивалось в 15-16 ст. у багатьох країнах Західної та Центральної Європи. Соціально-економічних процес становлення буржуазних відносин породив потужний культурний рух. Середньовічній релігійній ідеології було протиставлено [[гуманізм]], який шукав взірців в давньоримській [[античність|античній спадщині]], що яскраво відбилося в архітектурі громадських будівель, палаців, заміських маєтків. Будівельника-ремісника змінює широко освічений спеціаліст-[[архітектор]], що спирається на всі досягнення сучасної йому культури ([[Альберті Леон-Баттіста]], [[Арістотель Фіораванті]], [[Філарете]]).
| |
| − |
| |
| − | Мимовільній асиметрії ансамблів, що здебільшого розвивалися поступово, були протиставлені чіткі, завершені геометричні системи як вираз вольового, організуючого початку. Цей новий підхід до архітектури виражений в [[палаццо]] — типі будинку-палацу, в якому кожному елементу притаманна виражена закінченість, що виявляється і в зосередженості будівлі навколо замкнутого симетричного подвір'я, і в строгій симетрії [[фасад]]у. Італійські архітектори звертаються до ясноЇ [[архітектурний ордер|системі ордерів]] [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]]: творчість [[Філліппо Брунеллескі]], Л. Б. Альберта, [[Мікелоццо]], Лучано Лаурани, [[Браманте]], [[Мікеланджело]]. В епоху Відродження розвинулася й теорія архітектури, відомі трактати Л. Б. Альберта, Віньйоли, Палладіо. Архітектура Відродження за межами [[Італія|Італії]] була менш послідовна в подоланні середньовічної традиції і проходила складну тривалу еволюцію. У розвитку ж архітектури Відродження Італії прийнято виділяти три періоди: ранній (кінець 14—15 століття), високий (кінець 15-середина 16 століття) та пізній (середина — кінець 16 століття).
| |
| − |
| |
| − | === Визначні споруди ===
| |
| − | * Ранній період [[Базиліка Сан Спіріто]], [[Виховний будинок для позашлюбних дітей]], [[каплиця Пацці]] у [[Флоренція|Флоренції]], архітектор Ф. Брунеллескі)
| |
| − | * високий період — [[Собор Святого Петра]] в [[Рим]]і архітектора Д. Браманте
| |
| − | * пізній період — [[вілла Ротонда]] у [[Віченца|Віченці]], архітектор Палладіо
| |
| − | * в Україні — [[Каплиця Боїмів]] у [[Львів|Львові]].
| |
| − |
| |
| − | == Архітектура бароко ==
| |
| − | <span style="margin: 0 0 0 3em; text">''Докладніше у статтях:</span> [[Архітектура бароко]], [[Бароко]], [[Українське бароко]]''
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Загальний вид Маріїнського палацу.jpg|міні|250пкс|[[Маріїнський палац]], [[Київ]]]]
| |
| − |
| |
| − | Процеси рефеодалізації та контрреформації, пережиті Італією під наприкінці 16 століття, різко змінили характер її архітектурного розвитку. Основними замовниками архітектури стають церква та дворянство, що вимагали яскраво емоційного обрамлення пишних, театралізованих церемоній — культових та світських відповідно. Логічність композицій архітектури Відродження, притаманну їй закінченість частин змінює [[бароко]] із характерними для нього складними системами злиття простору, розвиненою пластичністю обсягів, рясним застосуванням декоративної скульптури та ілюзіоністських ефектів живопису, здатних візуально руйнувати матеріальність стін та стелі.
| |
| − |
| |
| − | В архітектурі бароко будівля тісно взаємопов'язана із навколишнім простором. Наприклад, собор та охоплена [[колонада|колонадою]] [[площа Святого Петра]] в [[Рим]]і. Поряд з Італією (творчість [[Берніні|Л. Берніні]], [[Борроміні|Ф. Борроміні]], [[Гваріні|Г. Гваріні]]) архітектура бароко широко поширилася в [[Німеччина|Німеччині]], [[Австрія|Австрії]], [[Чехія|Чехії]]. Вплив бароко [[Іспанія|Іспанії]] та [[Португалія|Португалії]] в поєднанні з традиціями доколоніального періоду породило барочну архітектуру країн [[Латинська Америка|Латинської Америки]], відзначену декоративною насиченістю.
| |
| − |
| |
| − | ==== Визначні споруди ====
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Palazzo Aldobrandini.JPG|міні|праворуч|250пкс|[[Вілла Альдобрандіні]].]]
| |
| − | [[Файл:Castle Howard 07.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Замок Ховард]]. Британія.]]
| |
| − | * [[Італія]], (палаццо Боргезе, палаццо Барберіні, [[Вілла Альдобрандіні]], церква Санта Сусанна, Іль Джезу, церква Сан Карло алле Кватро Фонтане, церква Сант Андреа, церква Сант Іво, церква Санта Кроче ін Джерузалеме, церква Сант Аньєзе)
| |
| − | * [[Австрія]] ([[Монастир у Мельку]], палац [[Шенбрунн]] у Відні, палац Бельведер,)
| |
| − | * [[Франція]], [[Дім Інвалідів]], [[Париж]]
| |
| − | * [[Іспанія]], Собор Сантьяго де Компостела, [[Галісія]],
| |
| − | * Британія ([[Чатсворт-хаус]], Дербішир, [[Замок Ховард]], [[Північний Йоркшир]], замок Бленхейм,)
| |
| − | * [[Німеччина]] (Палац у місті [[Трір]],
| |
| − | * [[Нідерланди]] (Руташа в [[Амстердам]]і, [[Хет Лоо]],)
| |
| − | * [[Російська імперія]]([[Зимовий палац]], [[Смольний собор]] і монастир , [[Меншиковський палац (Оранієнбаум)]], [[Воронцовський палац (Петербург)]], [[Петергоф]], палац в Царському Селі арх. Растеллів [[Петербург|Петербурзі]]
| |
| − | * [[Храм святого Андрія Першозванного (Київ)|Андріївська церква]] у Києві ([[18 століття]], архітектор [[Растреллі]])
| |
| − | * Україна ([[Маріїнський палац]], [[Будинок митрополита]], Київ,
| |
| − | * [[Палац Бесядецьких]], [[Собор святого Юра]] у [[Львів|Львові]], костел і монастир кармелітів босих у [[Бердичів|Бердичеві]]
| |
| − | * Чехія ([[Чернінський палац]], [[Валдштейнський палац]], [[Клементінум]] у місті [[Прага]]
| |
| − | * Чехія (Замки [[Ческі-Крумлов]], [[Карлова Коруна]] у Хлумці (арх. [[Ян Блажей Сантіні Айхл]]), [[Вельтруси]], [[Тройський замок]], [[Кукс]], [[Яромержице]], [[Замок Мілотіце]], [[Замок Плосковіце]] в [[Чехія|Чехії]]
| |
| − | * [[Премонстрацький костел]] і монастир (арх. Ф. А. Пільграм) в Ясові, Універсітетський костел в місті [[Трнава]], палац у Велько-Бієлє в [[Словаччина|Словаччині]], Літній палац архієпископа в [[Братислава|Братиславі]]
| |
| − | * [[Португалія]], палац-монастир [[Мафра]]
| |
| − | * [[Польща]], ([[Вілянівський палац]] Яна ІІІ Собеського, палац Сангушків (арх. [[Паоло Фонтана]]) в [[Любартов]]і, палац Браницьких у Белостоку,
| |
| − | * Білорусь, [[Ружанський палац]]
| |
| − |
| |
| − | === Архітектура класицизму ===
| |
| − | {{main|Класицизм в архітектурі}}
| |
| − |
| |
| − | ''Див. також'': [[Класицизм]], [[Класицизм в Україні]].
| |
| − |
| |
| − | На основі архітектури Відродження розвивається також <tt>[[класицизм]]</tt>, який в 17 столітті поширився у Франції (ансамбль [[Версальський парк|Версальського парку]], арх. А. Ленотр та Ж.-А. Мансар), а з другої половини [[18 століття]] стає панівним напрямом архітектури всіх європейських країн, а також [[Америка|Америки]] і [[Австралія|Австралії]]. В 2-й половині 18 — 1-й половині [[19 століття]] високого розвитку досягла А. <tt>[[російська архітектурна школа|російської архітектурної школи]]</tt>, яка відіграла значну роль у розвитку світової архітектури (творчість арх. В. І. Баженова, М. Ф. Козакова, І. 6. Старова, А. Д. Захарова, К. І. Россі та ін.).
| |
| − |
| |
| − | == Архітектура Нової доби ==
| |
| − | [[Файл:Crystal Palace.PNG|250px|thumb|right|Кришталевий палац, Велика Британія]]
| |
| − |
| |
| − | Розвиток [[капіталізм]]у в 2-й пол. 19 — на початку [[20 століття]] супроводився будівництвом [[багатоповерхівка|багатоповерхових]] жилих, так званих «[[прибутковий будинок|прибуткових будинків]]», різних [[промислові споруди|промислових]] і [[транспортні споруди|транспортних споруд]] ([[завод]]ів, [[Елеватор (зерносховище)|елеваторів]], [[Залізнична станція|вокзалів]], [[ангар]]ів, [[гараж]]ів), нових за типом [[громадські споруди|громадських споруд]] ([[театр]]ів, [[музей|музеїв]], [[лікарня|лікарень]], [[лазня|лазень]], [[школа|шкіл]]), а також критих [[ринок|ринків]], [[банк]]ів, [[біржа|бірж]] тощо. Інтенсивно, але хаотично забудовувалися [[міста]] з розкішними [[Квартал (територія)|кварталами]] [[аристократія|аристократії]] і жалюгідними робітничими околицями. [[Метал]], [[скло]] і [[залізобетон]], нові [[конструктивні системи]] для [[перекриття]] великих [[пройма|пройм]] та інші досягнення [[будівельна наука|будівельної науки]] і [[будівельна техніка|техніки]] зумовили створення визначних споруд [[Франція|Франції]] ([[Ейфелева башта]]), [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Велика Британія]] ([[Кришталевий палац]]), [[Німеччина|Німеччини]] (вокзал у [[Гамбург|Гамбурзі]]), [[США]] (так звані [[хмарочоси]]) та ін.
| |
| − |
| |
| − | Поряд з цим підпорядкування архітектури цілям наживи і поганим смакам буржуазії привело до [[еклектика|еклектичного]] декорування будинків архітектурними елементами різних стилів, а згодом до появи вигадливого стилю [[модерн]].
| |
| − |
| |
| − | Еклектика в архітектурі (від грец. eklego — вибираю) — неоднорідність художніх ознак, що проявлена в окремому об′єкті або ж в архітектурному ансамблі. У переломні періоди архітектурної історії, еклектика стає віддзеркаленням розладу поміж новими концепціями, новітнім змістом і застарілими архітектурними формами. Наприклад, архітектурна еклектика панувала у багатьох європейських країнах на зламі 19-20 ст. Творчий метод еклектизму (від грец. eklektikos — той, що обирає) ґрунтується на свідомому поєднанні різнорідних, органічно несумісних архітектурних елементів і деталей в одному творі.
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Hamburg hbf1.JPG|right|thumb|250px|Вокзал у Гамбурзі, архт. Г. Маєр]]
| |
| − |
| |
| − | У [[20 століття|20 ст.]] в багатьох країнах світу інтенсивно розвивається інженерно-будівельна наука, створюються нові конструкції — великоблочні, великопанельні, куполи-оболонки, а також розширюється [[індустріалізація будівництва]] (монтаж будинків з виготовлених на [[префабрикати|заводах елементів]]). Технічний прогрес і прагнення до практичної віддачі зумовили виникнення [[Конструктивізм (мистецтво)|конструктивізму]] («[[Нова архітектура]]», [[функціоналізм]]) і так званої «органічної архітектури» (творчість [[Ле-Корбюзьє]] у Франції, Г. Маєра в Німеччині, Ф. Райта в США та ін.).
| |
| − |
| |
| − | Усі ці напрями архітектури дали ряд позитивних розв'язань технічних, функціональних і естетичних питань, але часто вони скочувалися до [[формалізм]]у і [[космополітизм]]у
| |
| − |
| |
| − | == Соціалістична архітектура ==
| |
| − | {{Оновити|дата=травень 2012}}
| |
| − | [[Файл:Kharkov Freedom Square.jpg|right|thumb|250px|Площа Свободи. Харків]]
| |
| − |
| |
| − | {{main|Соціалістична архітектура}}
| |
| − |
| |
| − | Соціалістичний лад змінив умови розвитку архітектури, поставив її на службу народ. масам.
| |
| − |
| |
| − | В СРСР і країнах народної демократії будівництво спирається на єдині народногосподарські плани, на державні та кооперативні організації. Інтенсивне зростання народного господарства в країнах соціалістичного табору викликало бурхливий розвиток будівництва промислових, енергетичних і транспортних споруд.
| |
| − |
| |
| − | У зв'язку з розвитком промисловості і зростанням міського населення широко розгорнулася реконструкція старих і будівництво нових міст (Комсомольськ на Амурі, Велике Запоріжжя, Нова [[Каховка]], [[Ангарськ]] в СРСР, [[Нова Гута]] в Польщі, [[Острава-Поруба]] в Чехословаччині та ін.). Значно зріс благоустрій населених місць.
| |
| − |
| |
| − | Особливого розвитку набуло житлове будівництво, а поряд з ним широко розгорнулося спорудження дитячих, навчальних, побутових, лікувальних, санаторних, культосвітніх, наукових, видовищних, спортивних та інших споруд. Соціалістичне с. г. створило сприятливі умови для планової реконструкції сіл, для забудови їх сучасними житловими будинками, дитячими садками, школами, лікарнями, клубами, господарськими спорудами тощо. Створення і розвиток будівельної індустрії зумовили перехід до індустріального будівництва, яке передбачає застосування уніфікованих типових елементів заводського виготовлення, прогресивних конструкцій (збірних залізобетонних, великоблочних, великопанельних, прокатних та ін.), комплексну механізацію будівництва, широке використання місцевих матеріалів і дальше здешевлення будівництва. Багаторічний досвід А. країн соціалістичного табору, особливо СРСР, виявився у створенні нових типів будівель і цілих населених пунктів, які своїм благоустроєм і архітектурою принципово відрізняються від будов капіталістичного періоду.
| |
| − |
| |
| − | Мінусами було широке застосування методів дешевого типового будівництва (що стало частиною «типу» соціалістичної людини, як показано у фільмі «[[З легким паром!]]»), використання шкідливих матеріалів у будматеріалах, знищення архітектурних пам'ятників, особливо соборів та церков, чи перебудова їх під невиразні будинки соціального значення. Наприкінці 1980-х рр. житлово-будівничний комплекс [[СРСР]] фактично перейшов до кризового стану та зупинився у своєму розвитку.
| |
| − | <!-- В XX столітті архітектурний розвиток, що був стимульований цивілізаційною рефлексією, пішов шляхом симбіозу із суміжними галузями людської діяльності. «Архітектура як скульптура» породила [[Ґауді Антоніо|Ґауді]] і [[Ле Корбюзьє]]. Останній, в свою чергу, здійснив революцію в архітектурі, хоча, як і всі революції, не зовсім вдалу. «Архітектура як інженерія» породила [[функціоналізм]] і '[[гай-тек]]' — напрямки в архітектурі. У зв'язку з крахом парадигми [[модернізму|модернізм]] і кризою позитивізму, виник [[деконструктивізм]] (наприклад, [[Заха Хадід]]) як реакція на попередній [[Конструктивізм (мистецтво)|конструктивізм]], і т. д.
| |
| − |
| |
| − | У [[XX століття|XX столітті]] архітектурна професія остаточно розділилась на дві гілки: на «об'ємне проектування», що займається проектуванням будівель — «об'ємів», і «[[містобудування]]», що займається проектуванням великих міських районів чи конгломератів різної величини і різнофункціональних об'єктів. В кінці XX століття з містобудування, на стику [[соціологія|соціології]] і загальної теорії систем, виділилась [[урбаністика]] як самостійна дисципліна, що має своїм предметом [[місто]] і принципи міського розвитку. -->
| |
| − |
| |
| − | == Доба постмодерну ==
| |
| − |
| |
| − | Постмодерн архітектури почав як міжнародний стиль перші приклади яких, як правило, перераховуються з 1950-х, але не став рух до кінця 1970-х і продовжує впливати на сучасну архітектуру . Постмодерн в архітектурі, як кажуть, сповістили про повернення «дотепність, орнаменту і довіднику» до архітектури у відповідь на формалізмі міжнародного стилю модернізму. Як і в багатьох культурних рухів, деякі з найбільш яскравих і помітних ідей постмодернізму можна побачити в архітектурі. В функціональні і формалізовані форми і простору в модерністської стилі замінюються різних естетики: стилі стикаються, форма приймається заради, і нові способи перегляду знайомі стилі та простір предостатньо. Можливо, найбільш очевидно, архітектори заново виразну і символічну цінність архітектурних елементів і форм, які розвивалися протягом століть будівлі, які були залишені на сучасному стилі.
| |
| − |
| |
| − | Впливові ранні приклади великомасштабних постмодерністської архітектури Майкл Грейвс ' Портленд Будівництво в [[Портленд]]і, штат Орегон, і [[Філіп Джонсон]] 'и Sony Building (спочатку AT & T Building) в [[Нью-Йорк]]у, яка запозичує елементи і посилання з минулого і знову вводить колір і символіку, щоб архітектура грала.
| |
| − |
| |
| − | Постмодерн архітектура також була описана як нео-еклектичних, де посилання і орнамент повернулися на фасаді, замінивши агресивно без орнаменту сучасні стилі. Це еклектика часто поєднується з використанням неортогональні кутів і незвичайних поверхнях, найбільш відомий в Державній галереї Штутгарта по Джеймс Стірлінг і площі d'Italia на Чарльза Мура . Шотландський парламент в Единбурзі також було процитовано як постмодерністської моді.
| |
| − |
| |
| − | Модерністські архітектори можуть розглядати постмодерністські будівлі як вульгарною, пов'язані з популістської етики, і обмінюватися ними елементи [[дизайн]]у торгових центрів, метушню з " GEW-Gaws ". Постмодерн архітектори можуть розглядати багато сучасні будівлі, як бездушний і м'який, занадто спрощеним і абстрактно. Цей контраст був прикладом у зіставленні «білих» проти «сірих», в якій «білі» були, прагнучих продовжити (або відродити) модерністська традицію пуризм і ясності, в той час як «сірі» обіймалися багатогранніше культурне бачення, бачив в Роберт Вентурі заяві 'и відхиленні «чорний або білий» погляд на світ модернізму на користь «чорно-білий, а іноді і сірий.» Розбіжність у думках зводиться до різниці в цілі: модернізм корениться в мінімальної і істинної використання матеріалу, а також відсутність орнаменту, в той час як постмодернізм це відмова від строгих правил, встановлених початку модерністів і прагне сенс і вираз у використанні з будівельних технологій, форм і стилістичних посилань.
| |
| − |
| |
| − | Однією з форм будівля, яка символізує вишукувань постмодернізму є традиційним двосхилим дахом, замість знакових плоским дахом [[модернізм]]у. Пролити воду від центру будівлі, така форма даху завжди служив функціональне призначення в кліматі з дощем і снігом, і було логічним способом досягнення великі прольоти, з більш короткими конструктивних елементів, але це було все ж відносно рідкі в сучасних будинках. (Це були, врешті-решт, «машини для житла», згідно LeCorbusier, і машини зазвичай не мають загостреними дахами.) Проте, власні модерністські коріння [[постмодернізм]]у з'являються в деяких з примітних прикладів «відновлені» дахів. Наприклад, Роберта Вентурі Vanna Вентурі Будинок ламає фронтон в середині, заперечуючи функціональність формі, і Філіпа Джонсона 1001 Fifth Avenue в Манхеттені рекламує мансардним форму даху як явно плоскою, удаваної фронті. Ще однією альтернативою плоских дахах модернізму став перебільшувати традиційний дах подзвонити ще більше уваги до нього, як, коли Кальман МакКіннелла & Wood 'и Американська академія мистецтв і наук в Кембриджі, штат Массачусетс, шари три рівня низькою шатром утворює один вище другий для рішучого заяви житла.
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:ValenciaHemisfericAndPalauDeLesArts.jpg|міні|праворуч|250пкс|Іспанія, м. Валенсія, містечко Мистецтв і Наук.]]
| |
| − |
| |
| − | == Нагороди у галузі архітектури ==
| |
| − | * [[Прітцкерівська премія]] (аналог Нобелівської в галузі архітектури).<ref>[http://www.rg.ru/2004/06/01/pritzker.html «Российская газета»]</ref>
| |
| − | * [[Премія Стерлінга]] — найпрестижніша премія в галузі архітектури в [[Європа|Європі]].<ref>[http://news.liga.net/news/N0744832.html Ліга. Новости]</ref>
| |
| − | * {{нп|Премія Ага Хана||en|Aga Khan Award for Architecture}} — премія для підтримки проектів, що втілюють цінності мусульманського світу, демонструють його ідеали і досягнення. Нагорода присуджується раз на три роки.<ref>{{Cite web|url=https://hmarochos.kiev.ua/2016/10/11/peremozhtsyami-arhitekturnoyi-premiyi-aga-hana-v-abu-dabi-stali-tri-zhinki/|title=Переможцями архітектурної премії Ага Хана в Абу-Дабі стали три жінки|last=Василь|first=Автор: Вовк|date=2016-10-11|website=Хмарочос|accessdate=2017-02-06}}</ref>
| |
| − |
| |
| − | == Див. також ==
| |
| − | * [[Архітектура України]]
| |
| − | * [[Архітектурні стилі]]
| |
| − | * [[Архітектор]]
| |
| − | * [[Архітектурознавство]]
| |
| − | * [[Інтер'єр]]
| |
| − | * [[Креслення архітектора]]
| |
| − | * [[Паперова архітектура]]
| |
| − | * [[Пам′ятка архітектури]]
| |
| − | * [[Сучасна архітектура]]
| |
| − | * [[Історія архітектури]]
| |
| − |
| |
| − | {{Вікіпосилання
| |
| − | |Тема = Архітектура
| |
| − | |Вікісловник = архітектура
| |
| − | |Вікіпідручник =
| |
| − | |Вікіцитати = Архітектура
| |
| − | |Вікіджерела =
| |
| − | |Вікіновини =
| |
| − | |Вікісховище = Category:Architecture
| |
| − | |Метавікі =
| |
| − | |Проект =
| |
| − | }}
| |
| − |
| |
| − | == Примітки ==
| |
| − | {{reflist|2}}
| |
| − |
| |
| − | == Джерела ==
| |
| − | * [http://leksika.com.ua/13610929/ure/arhitektura Архітектура] // {{УРЕ}}
| |
| − | * Архітектура / ред.: Б. С. Черкес. - Л., 2000. - 387 с.
| |
| − | * Архітектура античного світу. Словник-довідник : навч. посіб. для студ. архітектур. спец. вищ. навч. закл. / О. І. Колодрубська. – [2-ге вид., доповн. і переробл.]. – Л. : Укр. бестселер, 2011. – 249 с. : іл. – Бібліогр.: с. 243-247 (65 назв). – ISBN 978-966-2384-15-4
| |
| − | * Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Тимофієнко В. І. ІПСМ АМУ. — К.: ІПСМ АМУ; Головкиївархітектура, 2002. — 472 с.
| |
| − | * Архітектура сучасності: остання третина ХХ - початок ХХІ століть : навч. посіб. [для студентів баз. напряму 8.120101 "Архітектура будівель і споруд", 8.120102 "Містобудування", 8.120103 "Дизайн архітектур. середовища"] / Б. С. Черкес, С. М. Лінда ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – 2-ге вид. – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2014. – 380, [4] с. : іл. – Бібліогр.: с. 349-351 (47 назв). – ISBN 978-617-607-616-2
| |
| − | * Архітектурна фізика: основні поняття та величини: навч. посіб. / Г. В. Казаков ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 259 с. : рис., табл., кольор. іл.
| |
| − | * Всеобщая история архитектуры в 12 томах / Государственный комитет по гражданскому строительству и архитектуре при Госстрое СССР, Научно-исследовательский институт теории, истории и перспективных проблем советской архитектуры. — Ленинград ; Москва : Издательство литературы по строительству, 1966—1977.<ref>[http://tehne.com/library/vseobshchaya-istoriya-arhitektury-v-12-tomah-leningrad-moskva-1966-1977 Інформація про видання]</ref>
| |
| − | * ''Володимир Тимофієнко.'' [[Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник]]. Київ, 1999.
| |
| − | * Економічні основи архітектури / Бєломєсяцев А. Б. ІПСМ АМУ. — К.: Фенікс, 2008. — 400 с. ([http://mari.kiev.ua/PDF_2010/Belomesyatsev-3/EconOA_1.pdf PDF-файл, ч. 1]); ([http://mari.kiev.ua/PDF_2010/Belomesyatsev-3/EconOA_2.pdf PDF-файл, ч. 2])
| |
| − | * Історія архітектури : в 3 ч. : навч. посіб. для студ. архітектур. спец. вищ. навч. закл. Ч. 3 : Сучасна світова архітектура (творчість майстрів) / М. С. Авдєєва, Н. Ю. Авдєєва, В. І. Васильченко, І. О. Солярська. – К. : Освіта України, 2012. – 300 с. : іл. – Бібліогр.: с. 297-299 940 назв). – ISBN 978-966-188-302-3
| |
| − | * Матеріалознавство (для архітекторів та дизайнерів) : підручник / К. К. Пушкарьова, М. О. Кочевих, О. А. Гончар, О. П. Бондаренко ; за ред. К. К. Пушкарьової ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. – К. : Вид-во "Ліра -К", 2012. – 592 с. : іл. – Бібліогр.: с. 511-514 (58 назв). – ISBN 978-966-2609-06-6
| |
| − | * Нариси історії архітектури Української РСР. К., 1957.
| |
| − | * Нариc історії архітектурознавства / Пучков А. О. ІПСМ НАМ України. — К.: Фенікс, 2013. — 196 с.: 79 іл. — ISBN 978-966-136-038-8 ([http://mari.kiev.ua/Puchkov_Naris_Site.pdf PDF-файл])
| |
| − | * Правові основи архітектури / Бєломєсяцев А. Б. ІПСМ АМУ. — К.: Фенікс, 2006. — 544 с. ([http://mari.kiev.ua/PDF_2010/Belomesyatsev-2/PravOA.pdf PDF-файл])
| |
| − | * Типи будинків та архітектурні конструкції : навч. посіб. [для студентів ВНЗ, які навчаються за баз. напрямом 6.020207 "Дизайн"] / Х. С. Бойко ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – 2-ге вид., доповн. – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. – 204 с. : іл. – Режим доступу: . – Бібліогр.: с. 194-198 (66 назв). – ISBN 978-617-607-778-7
| |
| − | * Філософські основи архітектури / Бєломєсяцев А. Б. ІПСМ АМУ. — К.: Фенікс, 2005. — 488 с. ([http://mari.kiev.ua/PDF_2010/Belomesyatsev-1/PhOA_1.pdf PDF-файл, ч. 1]); ([http://mari.kiev.ua/PDF_2010/Belomesyatsev-1/PhOA_2.pdf PDF-файл, ч. 2])
| |
| − | * Шуази О. История архитектуры, т. 1—2. Пер. с франц. М., 1935—37.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | {{ВП-портали|Архітектура}}
| |
| − |
| |
| − | {{DEFAULTSORT:Архітектура}}
| |
| − |
| |
| − | [[Категорія:Мистецтво]]
| |
| − | [[Категорія:Архітектура| ]]
| |
| − | [[Категорія:Надпопулярні статті]]
| |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
| |
