Відмінності між версіями «Каліч»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|} | |} | ||
| − | == | + | ==Медіа== |
| + | {{#ev:youtube|RtjBTJq8_n0}} | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 00:02, 3 грудня 2014
Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Сучасні словники
{{http://sum.in.ua/s/Kalich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).
Ілюстрації
|
|
|
