Кавалок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:26, 29 листопада 2017; Yrkhromiak.ij16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Кавалок, -лка, м. Ум. отъ кавал. КАВА́ЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що шмато́к. Здебільшого використовується як діалект у деяких регіонах України. Кавалок-означає частину від цілого,так говорять,коли хочуть підкреслити грубість якогось значення. Це слово рідко застосовують у літературній мові. Проте його можна зустріти у літературі для яскравого вираження побуту чи традицій,сукупності людей.

Кавалок-слово походить від дієслова "ламати" і іменника рос.запозичення –"кусок". Розглянемо приклад з літератури: Баба була сама, стара, мала хату та й той кавалок поля далеко від села (Фр., IV, 1950, 10); — Коли б це.. вирватись з Вінниці. Щоб хоч куток теплий мати, хліба кавалок (Коцюб., І, 1955, 453); Кавалки снігу полетіли на здивовану дівчину з-під кінських копит (Ле, Наливайко, 1957, 67).

Ілюстрація

==Медіа==