Відмінності між версіями «Знічев’я»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
'''Зніче́в’я, '''''нар. ''= '''Знечев’я. '''Гліб. 3.  
+
'''Зніче́в’я, '''''нар. ''= '''Знечев’я.  
 
[[Категорія:Зн]]
 
[[Категорія:Зн]]
  
 +
==Сучасні словники==
 +
ЗНІЧЕВ'Я, рідше ЗНЕЧЕВ'Я, присл., розм.
  
 +
1. З нічого робити. — Знічев'я спочиваєш? — Прийшовши під вікно, Бровко озвавсь… (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); [Руфін:] Ну, дарма, не варто нам про теє говорити, що там вигадують знічев'я люди (Леся Українка, II, 1951, 357); Матюха знічев'я грався наганом: крутне барабан, — а воно задеренчить (Андрій Головко, II, 1957, 156); Нудьгуючи, Лиска знечев'я бродив по дворищі (Яків Качура, Вибр., 1953, 48);
 +
//  З дурного розуму, здуру. Не встерігся знічев'я горобець, не встиг і цвірінькнути востаннє, як накрив його кіт своєю пазуристою лапою (Панас Мирний, IV, 1955, 300); [Марилька (співає):] Ходить поміж людьми поговір, Що дівчина свій віночок ізвела, Що нелюбому знічев'я віддала (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 192).
  
 +
2. Несподівано, раптом. Знічев'я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 63); Як ось знечев'я вбіг Меркурій, Засапавшися, до богів (Іван Котляревський, I, 1952, 96).
  
 +
3. Ні з того, ні з сього, без причини. Як угнівається [пан], то знічев'я людину не те, що упосліднить, а й занапастить навіки... (Марко Вовчок, VI, 1956, 336); Дівчата, обмиті піснею та сльозами, сміються знічев'я, хоч їм не до сміху самим... (Любомир Дмитерко, Присяга.., 1937, 15).
  
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Znichevya1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  
==Медіа==
+
==Приклади використання==
 
+
— Знічев'я спочиваєш? — Прийшовши під вікно, Бровко озвавсь….
 +
[Руфін:] Ну, дарма, не варто нам про теє говорити, що там вигадують знічев'я люди.
 +
Матюха знічев'я грався наганом: крутне барабан, — а воно задеренчить.
 +
Нудьгуючи, Лиска знечев'я бродив по дворищі.
 +
Не встерігся знічев'я горобець, не встиг і цвірінькнути востаннє, як накрив його кіт своєю пазуристою лапою.
 +
[Марилька (співає):] Ходить поміж людьми поговір, Що дівчина свій віночок ізвела, Що нелюбому знічев'я віддала.
 +
Знічев'я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову.
 +
Як ось знечев'я вбіг Меркурій, Засапавшися, до богів.
 +
Як угнівається [пан], то знічев'я людину не те, що упосліднить, а й занапастить навіки....
 +
Дівчата, обмиті піснею та сльозами, сміються знічев'я, хоч їм не до сміху самим....
 +
Знічев'я бавився з ведмежам , спостерігав навколишній світ .
 +
Знічев'я він зупинився біля калюжі , аби глянути на своє відображення й спробувати збагнути , що ж таке в ньому змінилося .
 +
Знічев'я я спробував уявити , де тепер бродять мої штани , куртка , сорочка , чоботи й інше .
 
==Див. також==
 
==Див. також==
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
http://sum.in.ua/s/znichev.ja
 +
https://synonimy.info/%D0%B7/%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%8F
  
==Зовнішні посилання==
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 00:28, 22 жовтня 2018

Зніче́в’я, нар. = Знечев’я.

Сучасні словники

ЗНІЧЕВ'Я, рідше ЗНЕЧЕВ'Я, присл., розм.

1. З нічого робити. — Знічев'я спочиваєш? — Прийшовши під вікно, Бровко озвавсь… (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); [Руфін:] Ну, дарма, не варто нам про теє говорити, що там вигадують знічев'я люди (Леся Українка, II, 1951, 357); Матюха знічев'я грався наганом: крутне барабан, — а воно задеренчить (Андрій Головко, II, 1957, 156); Нудьгуючи, Лиска знечев'я бродив по дворищі (Яків Качура, Вибр., 1953, 48); // З дурного розуму, здуру. Не встерігся знічев'я горобець, не встиг і цвірінькнути востаннє, як накрив його кіт своєю пазуристою лапою (Панас Мирний, IV, 1955, 300); [Марилька (співає):] Ходить поміж людьми поговір, Що дівчина свій віночок ізвела, Що нелюбому знічев'я віддала (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 192).

2. Несподівано, раптом. Знічев'я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 63); Як ось знечев'я вбіг Меркурій, Засапавшися, до богів (Іван Котляревський, I, 1952, 96).

3. Ні з того, ні з сього, без причини. Як угнівається [пан], то знічев'я людину не те, що упосліднить, а й занапастить навіки... (Марко Вовчок, VI, 1956, 336); Дівчата, обмиті піснею та сльозами, сміються знічев'я, хоч їм не до сміху самим... (Любомир Дмитерко, Присяга.., 1937, 15).


Ілюстрації

Znichevya1.png

Приклади використання

— Знічев'я спочиваєш? — Прийшовши під вікно, Бровко озвавсь…. [Руфін:] Ну, дарма, не варто нам про теє говорити, що там вигадують знічев'я люди. Матюха знічев'я грався наганом: крутне барабан, — а воно задеренчить. Нудьгуючи, Лиска знечев'я бродив по дворищі. Не встерігся знічев'я горобець, не встиг і цвірінькнути востаннє, як накрив його кіт своєю пазуристою лапою. [Марилька (співає):] Ходить поміж людьми поговір, Що дівчина свій віночок ізвела, Що нелюбому знічев'я віддала. Знічев'я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову. Як ось знечев'я вбіг Меркурій, Засапавшися, до богів. Як угнівається [пан], то знічев'я людину не те, що упосліднить, а й занапастить навіки.... Дівчата, обмиті піснею та сльозами, сміються знічев'я, хоч їм не до сміху самим.... Знічев'я бавився з ведмежам , спостерігав навколишній світ . Знічев'я він зупинився біля калюжі , аби глянути на своє відображення й спробувати збагнути , що ж таке в ньому змінилося . Знічев'я я спробував уявити , де тепер бродять мої штани , куртка , сорочка , чоботи й інше .

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/znichev.ja https://synonimy.info/%D0%B7/%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%8F