Відмінності між версіями «Злукавити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | [http://sum.in.ua/s/zlukavyty ''' | + | ===[http://sum.in.ua/s/zlukavyty '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']=== |
'''ЗЛУКАВИТИ''', влю, виш; мн. злукавлять; док. | '''ЗЛУКАВИТИ''', влю, виш; мн. злукавлять; док. | ||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Не злукавив Іван Юхимович перед братом, — розказав усе, як в (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 138). | Не злукавив Іван Юхимович перед братом, — розказав усе, як в (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 138). | ||
| − | [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=117655 ''' | + | ===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=117655 '''Орфографічний словник''']=== |
'''Злукавити''' | '''Злукавити''' | ||
Поточна версія на 20:58, 6 грудня 2014
Схитрувати, приховавши правду.
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗЛУКАВИТИ, влю, виш; мн. злукавлять; док.
Схитрувати, приховавши правду.
Подруги, як рідні вони — ні одна вже не злукавить (Андрій Головко, I, 1957, 243);
Не злукавив Іван Юхимович перед братом, — розказав усе, як в (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 138).
Орфографічний словник
Злукавити дієслово доконаного виду
