Відмінності між версіями «Заєць»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%94%D1%86%D1%8C ЗА́ЄЦЬ, зайця, чол.] (Lepus)''' — рід ссавців родини зайцевих (Leporidae). Рід містить 32 види, поширених по всьому світу, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.
 
'''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%94%D1%86%D1%8C ЗА́ЄЦЬ, зайця, чол.] (Lepus)''' — рід ссавців родини зайцевих (Leporidae). Рід містить 32 види, поширених по всьому світу, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.
 +
==Визначення==
 +
'''1.''' Невеликий полохливий звірок родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми І ногами і довгими вухами. Менш цінне хутро (ніж білки) дають зайці, з яких використовується і м'ясо (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 148); Полохливий заєць і пенька боїться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 213); [Тетяна:] Ви себе рівняєте з Іосифом? Далеко куцому до зайця! (Іван Котляревський, II, 1953, 51); На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць, стрибнув раз, вдруге, зупинився навпроти Романа, нашорошив вуха, повернув голову вбік, і тільки тоді помітив людину, і аж залопотів у кущах (Михайло Стельмах, I, 1962, 341);  * У порівняннях. Василь.. мерщій, як заєць той, вискочив з-забур'яну і побіг до хати (Панас Мирний, IV, 1955, 124); Андрієві треба щось одповісти, та язик, полохливий, як заєць, тіка кудись в горло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56);
 +
//  розм. Заяче хутро;
 +
//  розм. Заяче м'ясо.
 +
 +
'''▲ Заєць-біляк''' — заєць, який узимку змінює рудувато-сіре забарвлення шерсті на біле. Завць-біляк.. заселяв значні простори в тундрі (Посібник з зоогеографії, 1956, 90); '''Заєць-русак''' — сірий заєць. У більш південних, безлісних областях живе заєць-русак. Він більший за біляка і відрізняється від нього забарвленням (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 149); '''Земляний заєць''' — те саме, що тушканчик; '''Морський заєць''' — вид тюленя, що родиться в Білому морі.
 +
 +
'''♦ Від (од, у) зайця [відняв, приніс і т. ін.]'''; '''Випрохав у зайця''' — про гостинець, принесений або привезений дітям з поля, з подорожі і т. ін. Дітвора страх любила Пріську. Вона завжди уміла з нею обійтися; то, дивись, шматочок хлібця принесе і дає: — Це від зайця відняла, — скаже (Панас Мирний, III, 1954, 35); А яка то була радість, коли орач виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба і казав, що він од зайця (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 37); Завжди батько, вернувшись з поля, казав нам, що або відняв, або випрохав у зайця по шматочку хлібця, нам на гостинець (Збірник про Кропивницького, 1955, 14); '''За двома зайцями ганяти (бігти, полювати''' і т. ін.) — намагатися одночасно здобути успіх у двох різних починаннях, справах і т. ін. Не раз вже за двома зайцями ти ганяв, Зате ж ні одного, Гонившись, не піймав; Не раз ти жаловав [жалував] ухналиків стареньких, Зате ж ти скільки вже згубив підків новеньких (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 60); '''Убивати (убити) двох зайців (два зайці)''' — одночасно робити дві справи. Ярошенко почував себе переможцем.. Так би мовити — два зайці вбив — і попові на хвіст наступив, і хату-читальню для села відвоював (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 202); '''Як солоного зайця (ганяти)''' кого — не давати перепочинку кому-небудь. — Клопітна тільки служба. Інколи і на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця (Панас Мирний, III, 1954, 197).
 +
 +
'''2.''' розм. Безквитковий пасажир або глядач у театрі, кіно і т. ін. Люся потайки зітхає: — Хоч два рази перевір, — не зустрінеться тут «заєць» — безбілетний пасажир! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 15);  * Образно. [Мося:] Ви думаєте, що робите революцію? Аякже. Ви їдете зайцями, от і все. А революцію ми вже без вас зробили (Іван Микитенко, I, 1957, 104).
 +
 +
'''3.''' розм., рідко. Те саме, що [http://sum.in.ua/s/zajchyk зайчик] 2. Весною, прокинувшись вранці, коли.. сонце напускало повну кімнату світляних Зайців, хлоп'ята радісно гули один одному через вулицю, даючи знати, що я, мовляв, уже встав (Олесь Гончар, IV, 1960, 78).

Версія за 13:26, 3 грудня 2022

ЗА́ЄЦЬ, зайця, чол. (Lepus) — рід ссавців родини зайцевих (Leporidae). Рід містить 32 види, поширених по всьому світу, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.

Визначення

1. Невеликий полохливий звірок родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми І ногами і довгими вухами. Менш цінне хутро (ніж білки) дають зайці, з яких використовується і м'ясо (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 148); Полохливий заєць і пенька боїться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 213); [Тетяна:] Ви себе рівняєте з Іосифом? Далеко куцому до зайця! (Іван Котляревський, II, 1953, 51); На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць, стрибнув раз, вдруге, зупинився навпроти Романа, нашорошив вуха, повернув голову вбік, і тільки тоді помітив людину, і аж залопотів у кущах (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); * У порівняннях. Василь.. мерщій, як заєць той, вискочив з-забур'яну і побіг до хати (Панас Мирний, IV, 1955, 124); Андрієві треба щось одповісти, та язик, полохливий, як заєць, тіка кудись в горло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56); // розм. Заяче хутро; // розм. Заяче м'ясо.

▲ Заєць-біляк — заєць, який узимку змінює рудувато-сіре забарвлення шерсті на біле. Завць-біляк.. заселяв значні простори в тундрі (Посібник з зоогеографії, 1956, 90); Заєць-русак — сірий заєць. У більш південних, безлісних областях живе заєць-русак. Він більший за біляка і відрізняється від нього забарвленням (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 149); Земляний заєць — те саме, що тушканчик; Морський заєць — вид тюленя, що родиться в Білому морі.

♦ Від (од, у) зайця [відняв, приніс і т. ін.]; Випрохав у зайця — про гостинець, принесений або привезений дітям з поля, з подорожі і т. ін. Дітвора страх любила Пріську. Вона завжди уміла з нею обійтися; то, дивись, шматочок хлібця принесе і дає: — Це від зайця відняла, — скаже (Панас Мирний, III, 1954, 35); А яка то була радість, коли орач виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба і казав, що він од зайця (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 37); Завжди батько, вернувшись з поля, казав нам, що або відняв, або випрохав у зайця по шматочку хлібця, нам на гостинець (Збірник про Кропивницького, 1955, 14); За двома зайцями ганяти (бігти, полювати і т. ін.) — намагатися одночасно здобути успіх у двох різних починаннях, справах і т. ін. Не раз вже за двома зайцями ти ганяв, Зате ж ні одного, Гонившись, не піймав; Не раз ти жаловав [жалував] ухналиків стареньких, Зате ж ти скільки вже згубив підків новеньких (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 60); Убивати (убити) двох зайців (два зайці) — одночасно робити дві справи. Ярошенко почував себе переможцем.. Так би мовити — два зайці вбив — і попові на хвіст наступив, і хату-читальню для села відвоював (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 202); Як солоного зайця (ганяти) кого — не давати перепочинку кому-небудь. — Клопітна тільки служба. Інколи і на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця (Панас Мирний, III, 1954, 197).

2. розм. Безквитковий пасажир або глядач у театрі, кіно і т. ін. Люся потайки зітхає: — Хоч два рази перевір, — не зустрінеться тут «заєць» — безбілетний пасажир! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 15); * Образно. [Мося:] Ви думаєте, що робите революцію? Аякже. Ви їдете зайцями, от і все. А революцію ми вже без вас зробили (Іван Микитенко, I, 1957, 104).

3. розм., рідко. Те саме, що зайчик 2. Весною, прокинувшись вранці, коли.. сонце напускало повну кімнату світляних Зайців, хлоп'ята радісно гули один одному через вулицю, даючи знати, що я, мовляв, уже встав (Олесь Гончар, IV, 1960, 78).