Дідівщина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дідівщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.

Сучасні словники

Словник української мови

1. Спадщина від діда (у 1, 4 знач.). — Воно наше було за дідів, за прадідів! — Еге! За дідів було так, а за внуків буде інак! От іще нас перше попотягають по судах добре за ту дідівщину! (Леся Українка, III, 1952, 477).
2. Давні, дідівські часи, давні часи. Свідок слави, дідівщини З вітром розмовляє (Тарас Шевченко, I, 1951, 60).
3. Дідівщи́на — нестатутні відносини між військовослужбовцями в колишній радянській армії, а також у сучасних арміях країн СНД, що полягають у пануванні тих, хто прослужив довше, над тими, хто прослужив менше. Найстарші в цій ієрархії називаються «дідами», звідки й назва цього явища.

Ілюстрації

19458d3c5ac3dc14719faedd682d1bab.jpg 25401508.jpg 25401501.jpg Thumbnail.jpg

Медіа

Див. також

Цю назву мають декілька географічних об'єктів.
1. Село Дідівщина(Сумська область)
2. Село Дідівщина(Київська область)

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 299.
Wikipedia

Цікаві факти