Відмінності між версіями «Гиготати»
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | |||
| − | |||
''Синоніми:'' | ''Синоніми:'' | ||
<br> ІРЖА́ТИ[РЖА́ТИ] (видавати специфічні звуки - про коня), | <br> ІРЖА́ТИ[РЖА́ТИ] (видавати специфічні звуки - про коня), | ||
| Рядок 62: | Рядок 60: | ||
<br> ЗАЛИВА́ТИСЯбез додатка і чим, розм. (нестримно); | <br> ЗАЛИВА́ТИСЯбез додатка і чим, розм. (нестримно); | ||
<br>ЗАХО́ДИТИСЯрозм.,ЛЯГА́ТИрозм.,ПА́ДАТИ | <br>ЗАХО́ДИТИСЯрозм.,ЛЯГА́ТИрозм.,ПА́ДАТИ | ||
| + | |||
| + | ===[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| − | ===[ | + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8 Гиготати]=== |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 20:47, 16 листопада 2018
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес. Харьк.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГИГОТАТИ, очу, очеш і ГИГОТІТИ, очу, оти́ш, недок., розм. 1. Те саме, що іржати 1. — Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. — А він до неї і гиготить: — Ти, — каже, — дивись, де перша крапля крові упаде, та візьми ту краплю і закопай в саду (Українські народні казки, легенди.., 1957, 171). 2. перен. Голосно і нестримно сміятися; реготати. Карпо зареготався. — Бач, як гигоче... — почав клясти чоловік (Панас Мирний, I, 1954, 274); — Але ж куди мені тепер дітися?.. Домаха вигонить, сусіди гиготять, наче ті жеребці (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 411). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 59. .
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ГИГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ГИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.
1. Те саме, що іржа́ти 1. — Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. — А він до неї і гиготить: — Ти,— каже,— дивись, де перша крапля крові упаде, та візьми ту краплю і закопай в саду (Укр.. казки, легенди.., 1957, 171).
2. перен. Голосно і нестримно сміятися; реготати. Карпо зареготався.— Бач, як гигоче… — почав клясти чоловік (Мирний, І, 1954, 274); — Але ж куди мені тепер дітися?.. Домаха вигонить, сусіди гиготять, наче ті жеребці (Кучер, Прощай.., 1957, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 59.
Іноземні словники
Іноземний словник
1) laugh
2)scream
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Синоніми:
ІРЖА́ТИ[РЖА́ТИ] (видавати специфічні звуки - про коня),
ГИГОТА́ТИ[ГИГОТІ́ТИ]
CМІЯ́ТИСЯ із кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо),
ШКІ́РИТИСЯрозм.,
ЗУБОСКА́ЛИТИрозм. рідше,
КИ́ХКАТИрозм. рідше;
ГИГИ́КАТИрозм.,
ХИХИ́КАТИрозм.,
ХІХІ́КАТИрозм.,
ХЕХЕ́КАТИрозм. (тихо або тонким голосом);
ПІДХИХИ́КУВАТИрозм. (час від часу);
ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ (раптово);
РЕГОТА́ТИ, РЕГОТА́ТИСЯрозм.,
ВИРЕГО́ЧУВАТИпідсил. розм.,
ХИХОТА́ТИрозм., ХИХОТІ́ТИрозм.,
ЗАЛИВА́ТИСЯбез додатка і чим, розм. (нестримно);
ЗАХО́ДИТИСЯрозм.,ЛЯГА́ТИрозм.,ПА́ДАТИ
