Відмінності між версіями «Відлюдник»
(Створена сторінка: '''Відлюдник, -ка, '''''м. ''Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ. Категорія:Ві) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Відлюдник, -ка, '''''м. ''Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ. | '''Відлюдник, -ка, '''''м. ''Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ. | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | . ВІДЛЮ́ДНИК, а, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей. Чого це він став таким боягузом, відлюдником? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 408); Навколо ні оселі, ні голосу людського, тільки невідома землянка, в якій ховається якийсь відлюдник (Олесь Донченко, IV, 1957, 70). | ||
| + | |||
| + | 2. церк. Чернець, що зрікся всяких стосунків з людьми; анахорет, самітник. Мандруючи пустинню, приблукала вона до склепу, де спасався один молодий відлюдник (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 237). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 603. | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ВІДЛЮ́ДНИК, а, ч. 1. Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей. Чого це він став таким боягузом, відлюдником? (Ле, Міжгір’я, 1953, 408); Навколо ні оселі, ні голосу людського, тільки невідома землянка, в якій ховається якийсь відлюдник (Донч., IV, 1957, 70). | ||
| + | 2. церк. Чернець, що зрікся всяких стосунків з людьми; анахорет, самітник. Мандруючи пустинню, приблукала вона до склепу, де спасався один молодий відлюдник (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964; 237). | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | відлюдник | ||
| + | 1) (той, хто тримається / мешкає осторонь від інших людей), відлюдок, відлюдько, нелюдим, самітник, безлюдько, сич, дикун, вовкулак(а) | ||
| + | 2) (релігійний фанатик, який мешкає у відлюдному місці), пустельник, відлюдник, самі[о]тник, аскет, скитник, анахорет; печерник (який мешкає в печері) | ||
| + | Словник синонімів української мови. 2014. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Відлюдник.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Відлюдник1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Відлюдник2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| P-uW1zXg33s}} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Відлюдництво]=== | ||
| + | |||
| + | ===[адреса посилання]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 18:04, 21 жовтня 2018
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ВІДЛЮ́ДНИК, а, чол.
1. Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей. Чого це він став таким боягузом, відлюдником? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 408); Навколо ні оселі, ні голосу людського, тільки невідома землянка, в якій ховається якийсь відлюдник (Олесь Донченко, IV, 1957, 70).
2. церк. Чернець, що зрікся всяких стосунків з людьми; анахорет, самітник. Мандруючи пустинню, приблукала вона до склепу, де спасався один молодий відлюдник (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 237). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 603.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ВІДЛЮ́ДНИК, а, ч. 1. Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей. Чого це він став таким боягузом, відлюдником? (Ле, Міжгір’я, 1953, 408); Навколо ні оселі, ні голосу людського, тільки невідома землянка, в якій ховається якийсь відлюдник (Донч., IV, 1957, 70). 2. церк. Чернець, що зрікся всяких стосунків з людьми; анахорет, самітник. Мандруючи пустинню, приблукала вона до склепу, де спасався один молодий відлюдник (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964; 237).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
відлюдник 1) (той, хто тримається / мешкає осторонь від інших людей), відлюдок, відлюдько, нелюдим, самітник, безлюдько, сич, дикун, вовкулак(а) 2) (релігійний фанатик, який мешкає у відлюдному місці), пустельник, відлюдник, самі[о]тник, аскет, скитник, анахорет; печерник (який мешкає в печері) Словник синонімів української мови. 2014.
Ілюстрації
|
|
|
