Відмінності між версіями «Бессарабський ринок (Фото)»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Київ: відомий та невідомий/Ресурс}}) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | [[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | ||
==Опис== | ==Опис== | ||
| + | |||
| + | Бессара́бський ринок (Бессара́бка) — критий (під дахом) ринок з торговою площею 896 м². на Бессарабській площі в західному кінці Хрещатика в Києві. | ||
| + | |||
| + | Побудований в 1910—1912 на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті. | ||
| + | |||
| + | Архітектор — Генрик Гай. Здійснював проект архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення виконали учні українського скульптора Федора Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі: Тетяна Руденко-Щелкан[1] (декоративне панно на фасаді), і А. Теремець (горельєф «Селянин з волами» і декоративне зображення гусей на металевих воротах), Петро Сниткін (горельєф «Молочниця»). | ||
| + | |||
| + | Урочисте відкриття ринку в присутності вищого керівництва міста і краю відбулося 3 (16) липня 1912 року [2]. | ||
| + | |||
| + | Досі історики не мають єдиної версії щодо назви ринку. Багато хто вважає, що він зобов'язаний своєю назвою привозу з південних губерній, зокрема, з Бессарабії. Інші поділяють погляд київського історика-священика XIX століття Петра Лебединцева, який стверджував, що «бессарабією» у 1-й третині XIX століття називали місцевих "босяків". Босяки нібито знаходили собі притулок на тодішній південно-західній околиці Києва, і тому її прозвали «Бессарабкою» [2]. | ||
==Вид ресурсу== | ==Вид ресурсу== | ||
==Автор(и)== | ==Автор(и)== | ||
| Рядок 12: | Рядок 22: | ||
==Відомості про ресурс== | ==Відомості про ресурс== | ||
==Підготував(ла)== | ==Підготував(ла)== | ||
| + | Татарова Тетяна | ||
Версія за 13:22, 3 листопада 2018
Зміст
Опис
Бессара́бський ринок (Бессара́бка) — критий (під дахом) ринок з торговою площею 896 м². на Бессарабській площі в західному кінці Хрещатика в Києві.
Побудований в 1910—1912 на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті.
Архітектор — Генрик Гай. Здійснював проект архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення виконали учні українського скульптора Федора Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі: Тетяна Руденко-Щелкан[1] (декоративне панно на фасаді), і А. Теремець (горельєф «Селянин з волами» і декоративне зображення гусей на металевих воротах), Петро Сниткін (горельєф «Молочниця»).
Урочисте відкриття ринку в присутності вищого керівництва міста і краю відбулося 3 (16) липня 1912 року [2].
Досі історики не мають єдиної версії щодо назви ринку. Багато хто вважає, що він зобов'язаний своєю назвою привозу з південних губерній, зокрема, з Бессарабії. Інші поділяють погляд київського історика-священика XIX століття Петра Лебединцева, який стверджував, що «бессарабією» у 1-й третині XIX століття називали місцевих "босяків". Босяки нібито знаходили собі притулок на тодішній південно-західній околиці Києва, і тому її прозвали «Бессарабкою» [2].
Вид ресурсу
Автор(и)
Етнографія
Краєзнавчі об’єкти
Установи, заклади, організації та підприємства (про них)
Персоналії
Хронологічні рубрики
Систематичні рубрики
Відомості про ресурс
Підготував(ла)
Татарова Тетяна
