Відмінності між версіями «Бабешки»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 12: Рядок 12:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:703856_3_w_1000.jpg|x220px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  

Версія за 02:33, 2 листопада 2018

БАБЕ́ШКИ, шок і шків, мн. діал. Нутрощі тварини; потрух. Вареники з свинячими бабешками.

Сучасні словники

Це слово належить до діалекту. Діалектизм —це слова, що вживаються в певних місцевостях і не мають відповідники у літературній мові. Відповідно до територій поширення вчені виділяють західні говірки, північні, а також південно-східні. Відповідник в літературній мові. НУ́ТРОЩІ, ів, мн.

1. Внутрішні органи людини або тварини. Рибар узяв ніж, розпоров черево риби і кинув кішці нутрощі (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 35); Він розтяв своїм гострим ланцетом її шкіру і м'язи, добувся до нутрощів і вбив передчасну смерть цієї людини (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 136); Мені здавалось, що доки ми доїдемо до станції, у мене, та, певне, і у всіх пасажирів, поодлітають нутрощі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 102).

Ілюстрації

703856 3 w 1000.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання