Ачей
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:56, 28 лютого 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Аче́й, нар. Авось, можетъ быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. ЗОЮР. І. 316. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю. Н. п.
