Ятка

ятка – 1)легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган. 2) накриття з хмизу, очерету, полотна тощо для захисту від сонця, дощу і т. ін.; повітка

Словник Грінченка

Ятка, -ки, ж. Базарная или ярмарочная палатка, балагань. Нема тіх яток, що продають рідних маток. Ном. № 9360. Ум. я́точка. Я куплю, я зроблю яточку під тином, торгувать, шинкувать буду чарочками. Шевч. 182.

Сучасні словники

• Академічний словник української мови

Я́ТКА, и, жін. 1. Легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган. Висіли в ятках баранячі туші, з синіми жилами, з білим застиглим салом, з роями мух над ними (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Ходить [Парася] попід ятками й купує подружкам барвисті стрічки, намисто, коралі, цукерки (Юрій Яновський, II, 1954, 180); Проти диктових яток, що гордо називалися павільйонами, височіли гори глечиків і горшків, красувалися нові саморобні скрині, столи (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 398); Споживче товариство відкрило ятку з квасом та цукерками (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 134). 2. Накриття, зроблене з хворосту, очерету, полотна тощо для захисту від сонця, дощу і т. ін.; повітка. — Чи пак і теперечки ставляють козаки в лісах ятки на стовпах з покрівлею й накладають в ятках копиці сіна для серн на годівлю на зиму? — питаю я в свого візника. — Атож! Ставляють (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 284); Рано ж тії півні В ятці заспівали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 118); — На складі сторож заступає дорогу. Каже, не можна ходити, уже зачинений склад. Та мені, кажу, хотілося тільки довідатися, чи є у вас алебастр? — Ото, каже, під яткою лежить (Петро Панч, В дорозі, 1959, 152); * Образно. Темна південна ніч покриває нас своєю яткою (Юрій Яновський, V, 1959, 118)

Див. також

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/67244-jatka.html#show_point http://sum.in.ua/s/jatka