Яснозорий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Яснозо́рий, -а, -е = Ясноокий. Желех.
Cучасні словники
1. Те саме, що ясноокий. Спіє жито на полях, А по житі, як по морі. Йдуть дівчата яснозорі (Платон Воронько, Поезії, 1950, 80).
2. Укритий зорями, з великою кількістю зір (про небо, ніч); зоряний. Яснозоре, неозоре Небо голубе (Павло Усенко, Сини, 1947, 167); Дід вийшов за місто у ніч яснозору (Степан Олійник, Вибр., 1959, 161); * Образно. Злітає листя з осокора, Летять листки з календаря. Приходить осінь яснозора, Моя улюблена пора (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 82).
Ілюстрації
