Ясити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Яси́ти, яшу́, яси́ш, гл. Сообщать. «Брате мій рідний! уже хоч бий, тілько панові батьку не яси»! Так що ж? у такого одмолишся? І нагаєм вибив, і кошовому з’ясував. ЗОЮР. І. 160.
Зміст
Сучасні словники
ЯСИ́ТИ, яшу, ясиш, недок., заст. Короговки шумлять, Наче миру ясять: «Пробудилась козацькая слава!» (Іван Манжура, Тв., 1955, 80).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 653.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 653.
