Яриця

Яри́ця, -ці, ж. 1) Яровая пшеница. МУЕ. І. 120. Ярицяпшениця. Грин. III. 50. Та наорали, та насіяли пшениціяриці. Рудч. Чп. 225. 2) Родъ ягодъ (по объясненію, помѣщенному у Чубинскаго: земляника). До бору, тетюрко, до бору, там тобі сосни з вибору, там тобі вода з криниці, там тобі ягоди яриці. Чуб. IV. 668.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. розм. Яра пшениця. "Весною на своїм полі вони сіяли ярицю" (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 433); "Яриця-пшениця зеленіла" (Олесь Донченко, IV, 1957, 147). 2. діал. Суниця. "До бору, тетюрко [тетерко], до бору.., там тобі вода з криниці, там тобі ягоди яриці" (Словник Грінченка).