Ямуватий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ямуватий, -а, -е = Ямкуватий. Дорога ямувата. Камен. у.

СУЧАСНІ СЛОВНИКИ

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ЯМКУВА́ТИЙ, а, е, розм.

1. Який має багато ям (V 1 знач.), ямок. Ямкувата дорога, так трусько їхати (Словник Грінченка).

2. Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий. Рада була така: справника [справникові] подякувати.. Раду таку подавав усім справників чи слуга, чи приятель, чи родич, хто його, нікчемного, зна. У чорному кожушку, з червоним комірцем ходив, шапка, кругленька, зелена, з себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий ... (Марко Вовчок, I, 1955, 248).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 645.

Великий тлумачний словник сучасної мови

Ямуватий -а, -е, діал. Ямкуватий.

Великий тлумачний словник сучасної мови

Ямуватість тості, ж., діал. Абстр. ім. до ямуватий.

ІЛЮСТРАЦІЇ