Юнак

Юнак, -ка, м. 1) Молодой человѣкъ. Вийшов юнак ізза лугу і долину переходе. Щог. В. 41. 2) Молодець, удалецъ. Чуб. V. 954. К. ЧР. 117. Він був юнак уродливий. К. ЧР. 103. Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився. ЗОЮР. II. 253. І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака. Шевч. 250.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ЮНА́К, а, чол. Чоловік, який ще не досяг зрілості; молодий чоловік. Ледве-ледве пізнає Хо в ньому того юнака, з повним рум'яним обличчям, що рвався до слова пам'ятного вечора (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 175); Вже під селом, там, де кінчався лан кукурудзи, наздогнав мене юнак років біля двадцяти, привітався зі мною (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 45); // Про дорослого або літнього чоловіка, сповненого життєвих сил, молодого завзяття. Раду радили чубаті З неущербними шаблями, Вкриті палом перемоги, Сивоусі юнаки

Словник синонімів

ЮНАК підліток, (дещо старший) молодик, ПАРУБОК, г. леґінь, п! ХЛОПЕЦЬ, (сивоусий) О. завзятець, молодець