Щебетання

Щебета́ння, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня. щебетання

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Щебетання, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩЕБЕТАННЯ, я, сер. Дія за значенням щебетати і звуки, утворювані цією дією. Сонце викотилось і освітило садок. Тодозя почала примічати яблуні, квітки, почула пташине щебетання (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 113); Крізь арку сонце червоніє, Каміння сіре золотить, І з ледве чутним щебетанням Низенько ластівка летить (Максим Рильський, I, 1960, 164); Щебетання солов'їне та тихе кумкання жаб долітає в розчинене вікно (Андрій Головко, Літа.., 1956, 34); Поступово вгамовувалося жайвороння, і тепер тільки зрідка можна було почути над степом заливчасте щебетання, яке не вгавало весною (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 316); Одарка сиділа на лаві й любувалася синовою забавкою, щебетанням дочки... (Панас Мирний, III, 1954, 107); Дитяче радісне щебетання, шум стиглої пшениці, дзвін кіс і серпів — яка то чудесна музика, як вона до душі людям! (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 146).

«Словники України on-line»

щебета́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний щебета́ння родовий щебета́ння давальний щебета́нню знахідний щебета́ння орудний щебета́нням місцевий на/у щебета́нні, щебета́нню кличний щебета́ння*

[1]

щебетання іменник середнього роду

Орфоепічний словник української мови

щебетання -я, с. Дія за знач. щебетати і звуки, утворювані цією дією.

Матеріал з Вікісловника

Морфологічні та синтаксичні властивості Іменник. Корінь: -- Значення 1. розм. щебетання, цвірінькайня (про горобців та деяких інших птахів) ◆ немає прикладів застосування. Споріднені слова[ред.] • зменш.-пестливі форми: • іменники: • прикметники: • дієслова: • прислівники:

ТЛУМАЧ

ЩЕБЕТАННЯ см. щебет

РІДНА МОВА

ЩЕБЕТАННЯ см. щебет

Онлайн словник українських рим

Рими до слова "щебетання" белькотання бовтання бормотання

братання бурмотання відвертання

відгортання відлітання відмітання

відплітання відростання відцвітання

вітання вітровикористання вештання

використання виростання вплітання

вростання запитання зацвітання

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Болтовня́ – базі́кання, балакани́на, бала́чка, бала́ки, бала́канка, балакня́, блягу́зкання, верзі́ння, торо́чення, говорі́нка, ля́пання язико́м, патя́кання, пле́ска́ння, тереве́ні, патьо́хи. • Весёлая -ня – щебета́ння. [Безжу́рне щебета́ння моє́ї бесі́дниці роби́ло на ме́не тяжке́ вражі́ння (Л. Укр.)]. Отщебета́ть – скінчи́ти щебета́ння, переста́ти щебета́ти, відщебета́ти. Щебетание – щебета́ння, -ння. Щебета́ння – 1) щебетание; 2) веселый разговор, болтовня. щебета́ння, -ння, -нню, в –нні Щебета́ння, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня. Гуля́нье = гуля́ння, гу́ля́нка (С. Аф.), прогуля́ння, гульня́ (С. Аф.). — Нема мого соловейка, нема щебетання, нема мого миленького, не бере й гуляння. н. п. — Пішов на прогуляння. Крикъ = крик (С. Л.), гук (С. Аф.). по́крик, кількох голосів — гука́ння, га́лас (С. Аф. З. Л.), галасува́ння, кри́княва (С. Л.), з плачем — ре́пет, репетува́ння (С. З. Л.), ле́мент, дуже сильний — ґвалт. — Кулаком наміритьця на мене, так дїтя в крик, у лемент. Г. Бар. — Гармидер, галас, гам у гаю, срамотні сьпіви аж лящать. К. Ш. — Гей гук, мати, гук, де козаченьки пъють. н. п. — (Горобъячий) — цьвірі́нькання. — (Гусячий) — геркотня́, гергота́ння, гелгота́ння, ґерґота́ння, ґелґота́ння. — І завелась на ставі ґеркотня, гусине дїло закипіло. Гр. — (Жабъячий) — крю́(у)кання, ку́мкання. — (Журавлиний) – курлю́кання. — Здалека десь чути було курлюкання журавлїв. — (Канї) — ке́вкання. — Чути кевкання канї. Фр. — (Курячий) — сокота́ння, квокта́ння, кудкуда́кання. — Чути кудкудакання курей. Фр. — (Кошачий) — ня́вкання. — (Лебедів) — яча́ння. — (Лелек) — кле́кіт. — (Овечий) — ме́кання. – (Орлячий) — кле́кіт, клект. — Орлячий клекіт (клект) здалека чути. н. пр. — (Півнячий) — кукурі́кання. — (Перепелячий) — підвідьо́мкання, а самицї — хава́вкання. — (Поросячий) — квік, кві́кання. — Не мала баба клопоту, та купила пороси: порося у квік, а баба у крик. н. пр. — (Сьпівучих птиць) — щебета́ння. — (Сорочий) скрекота́ння, скрекотня́. — (Цьвіркунів) — цьвірча́ння. — (Чайки) — киги́кання. Пѣ́ніе = сьпіва́ння (С. Л.), сьпів (С. Л.), спі́ви, птиць — щебета́ння, півня — кукурі́кання. — Після того почалась весела розмова, сьпіви і гра. Скл. — У піснї чоловік найшов утіху від нудьги лихої, на працю веселїш пішов під сьпіви піснї голосної. Скл. Щебета́ніе = ще́бет, щебета́ння.

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

ЩЕБЕТАНЬЕ щебетанье См. разговор...

Словари и энциклопедии на Академике

щебетання -я, с. Дія за знач. щебетати і звуки, утворювані цією дією.

Словари и энциклопедии на Академике

цвенькіт -коту, ч., розм. Щебетання, цвірінькання (про горобців та деяких інших птахів).

Словари и энциклопедии на Академике

щебетнява -и, ж., розм. Те саме, що щебетання.

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

щебетання

-я, с. Дія за знач. щебетати і звуки, утворювані цією дією.

Викисловарь

Морфологические и синтаксические свойства щебетання Существительное, неодушевлённое, средний род. Корень: --. Произношение • МФА: ед. ч. [], мн. ч. []

Ілюстрації

[zelene.net]

[birdlife-ua.livejournal.com]

[pernatidruzi.org.ua]

[uk.wikipedia.org]

Медіа

Слухати спів пташок.

Спів птахів на Кролевеччині, ч.5.

«vmusice.net»

спів пташок