Шуфляда
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШУХЛЯ́ДА, и, жін. Чотирикутна (перев. висувна) коробка для зберігання дрібних речей в столі, шафі і т. ін. Дашкович схопився, висунув з стола шухляду з асигнаціями й сунув в руки жінці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 393); Аксель оглянула кожну дрібничку в кімнаті, пустотливо зазирнула в шухляди трюмо (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 234); [Ольга:] Ти їдеш, треба тобі все в дорогу зібрати. (Відкрила шухляду, витягнула сорочки) (Олександр Корнійчук, II, 1955, 160); Марко схопився з місця, кинувся до шухляд, де в Луки валялося багато старих ключів (Іван Микитенко, II, 1957, 325). ♦ Відкладати (відкласти) в довгу шухляду; Відкладати (відкласти) справу (справи) у довгу шухляду.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 569.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Шуфляда, -ди, ж. = Шухляда 1. Шух. І. 99.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
шуфляда -ди, ж. Пр. Шухляда; вид скриньки, що висувається із стола, шафи; має дно і чотири бічни стінки і становить частину мебелі.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.