Шофта

Шофта, шохта, -ти, ж. См. Начиння. МУЕ. III. 18. Вас. 166. НАЧИ́ННЯ, я, сер.

1. Знаряддя праці, що необхідні для виконання якої-небудь роботи, здійснення чого-небудь. Муляр.. взяв під паху свій мішок з начинням і пішов (Іван Франко, I, 1955, 229); Біля куреня сушилось розвішане на кущах різне рибальське начиння (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 143); * Образно. Поїзди на той бік Рейну не йшли — ешелони приходили лише звідти, везли й везли якесь начиння для фронту (Павло Загребельний, Європа 45. 1959, 347).

2. Господарські речі, які служать для приготування, подачі, зберігання їжі, напоїв і т. ін.; посуд. В пекарні було неохайно... На ослонах, на столі та припічку скрізь понаставлено немитого начиння — горщиків, мисок, ложок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Жінки начиння миють у потоці, бряжчать миски та кухлі (Леся Українка, I, 1951, 441); До столу.. підбігла шинкарка і почала збирати на стіл начиння (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 72).

3. Частина ткацького верстата у вигляді нитяних рукавів, натягнутих на дві паралельно розміщені дерев'яні пластинки. — То це, певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки.. та клацала лядою об начиння (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 266); Вона копошиться руками в начинні, зв'язуючи обірвані нитки (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 12).