Шняга

Шняга, -ги, ж. Жаба. Вх. Пч. II. 16. Шняга-1)масовий невеликий товар (товари), ширвжиток 2)щось неприємне, погане, небажане або не варте уваги

Сучасні словники

Онлайн-портал української мови та культури "СЛОВНИК.UA"

ШНЯГА, -и, ж.

1. зах. Жаба.

2. заст. Дрібний неоподатковуваний товар.
// Будь-яка дрібна річ.

Відмінок	Однина	Множина
Називний	шняга	шняги
Родовий	шняги	шняг
Давальний	шнязі	шнягам
Знахідний	шнягу	шняг
Орудний	шнягою	шнягами
Місцевий	на/у шнязі	на/у шнягах
Кличний	шняго	шняги

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

1. Те саме, що нісенітниця, дрібничка, непотрібна річ, невдача. Та якась шняга трапилася, тож настрій у мене поганий.

2. Молодіжний сленг. Маленька річ, дрібничка, барахло. Він подарував мені якусь шнягу, я навіть не знаю, що з нею робити.
// у знач. Корисного пристрою.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Слово набуло поширення у контексті вживання кримінального жаргону. Шняга — просторічне слово, яке прижилося у світських колах з тюремного арго. Детальніше...