Шараґи
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШАРА́ГИ, аг, мн., діал. Стояча вішалка. Повісивши в передпокої на шараги свою бекешу і сиву шапку, Кіндрат побачив, що на блискучому паркеті лишив мокрі сліди від чобіт (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 207). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 410. ВІ́ШАЛКА, и, жін. 1. Поличка або стояк з кілочками або гачками, а також окремий гачок для вішання одягу, капелюхів тощо. Я скинув плащ і капелюх, повісив на вішалку (Микола Трублаїні, III, 1956, 194).
Ілюстрації
|
|
|
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Шарагою студенти часто називають свій навчальний заклад. Це сленгове слово, що виникло дуже давно.
