Шар
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Мнж. 129. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. Кіев. г. 2) Рядъ. Сосн. у. Шаром стоять хати. НВолын. у. Шар полукіпків на полі. Ум. Шаро́к. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Шар — однорідна за якоюсь ознакою частина чого-небудь.
Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі, ряд, пласт однорідної речовини, матеріалу, який розміщується на чомусь або між іншими такими ж. у тектоніці Осадовий шар, Голицина шар, Базальтовий шар, гранітний шар, У геології — пласт, шар ущільнена чи затверділа маса осадової гірської породи, обмежена двома більш-менш паралельними площинами інших порід. Однорідно-площинна маса породи, що має певний склад або домішки чогось, чим відрізняється від інших вугільний шар, гранітний шар, газоносний шар, рудоносний шар, у гірничій справі — Шар (гірництво) у збагаченні корисних копалин Киплячий шар, Гідратний шар, У сільському господарстві Мертвий шар — пласт землі, ґрунту, в якому неможливе органічне життя Орний шар — верхня, родюча частина ґрунту, яку обробляють під посів. Родючий шар ґрунту — верхня гумусована частина ґрунту, яка має сприятливі для росту рослин хімічні, фізичні та біологічні властивості. Лексичний шар — однорідна група слів, що мають свої особливості і чимось різняться від інших. у інформатиці Шар абстракції Модель OSI Список мережевих протоколів каталогізованих за найближчим за OSI моделлю шарами У біології S-шар, Зародковий шар, у поліграфії Фарбовий шар, Копіювальний шар, Мономолекулярний шар, Граничний шар, Шар стоку, Водотривкий шар, Шар тертя, Подвійний електричний шар, Термоклин.
Осадо́вий шар земно́ї кори́ (рос. осадочный слой земной коры, англ. sedimentary layer of the Earth’s crust, нім. Sedimentmantel m der Erdkruste) — верхня частина земної кори, яка складається переважно з осадових порід різного віку. Від шару, який лежить нижче (гранітного, базальтового), відокремлений границею різкої неузгодженості.
База́льтовий шар (рос. базальтовый слой, англ. basaltic layer of the Earth’s crust; нім. Basaltschicht er Erdrinde) — нижній шар земної кори, розташований між гранітним шаром та верхньою мантією Землі.
Складається з порід осно́вного складу типу габро і високометаморфізованих порід.
Грані́тний шар (граніто-ґнейсовий шар, граніто-метаморфічний шар) — шар континентальної земної кори, виділений за сейсмічними даними і розташований між осадовим шаром та базальтовим, з яким межує по поверхні Конрада.
Гранітний шар відслонюється в межах щитів (наприклад, Балтійський щит). Складається переважно з гранітів та ґнейсів, а також інших метаморфічних та вивержених порід.
Фа́рбовий шар — це тонкий шар фарби у кілька нанометрів, що утворюється внаслідок перенесення фарби з друкарської форми на папір чи будь-який інший задруковуваний матеріал.
Найтовстіший шар фарби можна отримати трафаретним способом друку, найтонший — офсетним.
Копіюва́льним ша́ром називають тонкі плівки високомолекулярних сполук з фото- чи термочутливими речовинами, чи певної хімічної будови, які здатні змінювати свої фізико-хімічні властивості після фотоопромінювання.
Мономолекулярний шар (рос. мономолекулярный слой, англ. monomolecular layer, нім. monomolekulare (unimolekulare) Schicht f, Monoschicht f) – шар речовини товщиною в одну молекулу на поверхні розділу фаз. Виникає при адсорбції, поверхневої дифузії та при випаровуванні розчинника з розчину, який має нерозчинний компонент.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%88%D0%B0%D1%80
Джерела та література
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80