Шаблон:Слово
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
НЕБІЖ, небожа, ч. 1. Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник. З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш (Л. Укр., III, 1952, 193); Як і першого разу, Сава Петрович зустрів небожа привітно (Головко, II, 1957, 272).
