Чєгір

Чєгі́р, -ра, м. = Чагарь. Шух. І. 210.

Сучасні слолвники

ЧАГА́Р, я, чол., ЧАГАРІ, Ів, мн. Те саме, що чагарник, чагарники. — А воно було б дуже добре розкопати возвіз та ще так трошки навскоси. — .. Так, приміром, од того чагаря та до мого тину, — сказав Кайдаш (Нечуй-Левицький, II, 1956, 269); Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю, невижатою травою: можна попасти корову і розікласти невелике багаття, щоб погрітися (Григорій Тютюнник Вир, 1964, 433); Чагар шипшини й сливи, терену і глоду Заворушився: розцвіту пожар Сповив його ясним димком до споду (Микола Бажан, I, 1946, 90); Троянці, в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі (Іван Котляревський, I, 1952, 181); Він [ведмідь] подався в протилежний бік, туди, де малинові чагарі хвилястим морем підходили до густого узлісся (Олесь Донченко, II, 1956, 41).

Ілюстрації