Число

Число, -ла, с. 1) Число. Без числа. Безъ счету. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. Ном. № 9078. То не в число. Это не въ счетъ, это исключить. Ном. № 10669. 2) Количество. Хоч мале число полегкости собі мали. АД. І. 91.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧИСЛО́, а, сер. 1. Поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба. Астрономія і геодезія уже в минулому столітті висували задачі, розв'язання яких вимагало кількох десятків або навіть сотень тисяч арифметичних операцій над багатозначними числами (Наука і життя, 12, 1957, 10); Дробове число; Ціле число; // розм. Цифра; номер. Блищали на червонім фоні чіткі, упевнені і стислі, енергії і сили повні добових зведень горді числа (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 61); Ну, та вже він [лист] якось до Вас діб'ється, от тільки що, я забула, яке число вашого дому, — а може, його й не треба? (Леся Українка, V, 1956, 56); // заст. Номер газети, журналу, альманаху і т. ін. Безмірно тяжкий сум і невимовно пекучий жаль обняли мою душу, як побачив я число «Ради» з оповісткою про несподівану смерть Миколи Віталійовича (Панас Мирний, V, 1955, 316).

Круглим числом; Середнім числом — приблизно, рахуючи цілими одиницями або десятками. 

▲ Абсолютна величина [дійсного] числа див. абсолютний; Астрономічні числа див. астрономічний; Іменоване число див. іменований; Мішане число, мат. — число, яке складається з цілого числа і дробу; Октанове число див. октановий; Передатне (передаточне) число, техн. — відношення швидкості ведучої ланки механізму до швидкості веденої його ланки; Просте число, мат. — будь-яке число, крім одиниці, що ділиться тільки на одиницю або само на себе, напр.: З, 5, 7, 11 і т. д.; Теорія чисел, мат. — розділ математики, де вивчаються загальні властивості цілих чисел; Уявне число див. уявний. 2. День місяця в порядковому ряді інших днів. З 21 числа пиши мені на адресу не ту, що я подав, бо Гнатюк виїде зі Львова (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); — Черниш, яке в нас сьогодні число? — спитав похмуро Сагайда (Олесь Гончар, III, 1959, 126).

У перших (останніх, середніх і т. ін.) числах якого місяця — на протязі кількох днів, в один з днів, що становлять початок, середину або кінець місяця. Дядько ж сам раніше перших чисел іюля [липня] ст. ст. не може вибратись в Париж (Леся Українка, V, 1956, 173); Чи не візьмете Ви, добродію, мою казку про правду та кривду? ..Заслати зможу у середніх числах серпня, бо в перших лагожусь [лагоджусь] знову в дорогу по службі (Панас Мирний, V, 1955, 384); У Львові буду так у 20-х числах червня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270). ▲ Заднім числом див. задній; По перше число всипати (задати і т. ін.) — суворо покарати, провчити кого-небудь. — Кинувся кожен: де Маковей? .. Розшукати негайно! Всипати по перше число! (Олесь Гончар, I, 1954, 276). 3. тільки одн., розм. Кількість кого-, чого-небудь. Звістіть, коли ласка, на яке число примірників книжки можу рахувати? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 209); Маруся і плакала, і сміялася, і безконечне число разів осипала поцілунками дубове лице Юрчика, а він тільки лупав очима, мовби його хто хляскав по пиці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 275); [Мирон:] Суворов говорив — воюють не числом, а вмінням (Олександр Корнійчук, II, 1955, 16); Коли йшли маршем, бійців завжди ставало менше. А коли зав'язувався бій і вони займали бойовий лад і зброя їхня починала говорити, — тоді, здавалося, число їх одразу зростало в кілька разів (Олесь Гончар, III, 1959, 99). 4. тільки одн., у сполуч. з прийм. в, до, з. Сукупність, група яких-небудь осіб, предметів. За перший місяць уже й висунувся [Павлуша] в число перших по балах: п'ятірки, четвірки (Андрій Головко, II, 1957, 265); Радянська Україна входить до числа найбільш, індустріально розвинутих держав світу (Комуніст України, 10, 1966, 5); Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха і очі з числа невдоволених Радянською владою глитаїв? (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17).

У тому (тім) числі — серед інших, між іншими. Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 62); Погляди всіх — в тому числі й Баржаків — самі собою зійшлись на Килигейовій постаті: він! (Олесь Гончар, II, 1959, 19); Дехто рішається йти, і ми в тім числі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 407). 5. тільки одн., лінгв. Граматична категорія, властива деяким частинам мови, що ґрунтується на відношенні кількості (виражає одиничність, подвійність чи множинність предметів). Категорія числа узагальнено відображає кількісну визначеність предметів, явищ і понять і базується на протиставленні формально виражених граматичних значень однини і множини (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 67). ♦ Без числа — те саме, що Нема (немає) числа (див. нема). В ній бачив гибель неминучу, І мучивсь страшно, без числа (Іван Котляревський, I, 1952, 198); Добра у нього всякого без числа було, грошей, як сміття (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 6); Нема (немає) числа див. нема.

.

Словник математичних термінів і понять

Число – це найважливіше математичне поняття. Натуральні числа, які використовують для рахунку в практичній діяльності, з’явилися на ранніх етапах розвитку людської цивілізації. Первинне поняття числа, як чогось окремого, відсутнє – число було «прив’язане» до тих предметів, які перераховували, і в мові первісних народів існували різні словесні звороти для позначення одного і того ж числа різних предметів. Поняття натурального числа, не пов’язаного з перерахунком конкретних предметів, з’являється і закріплюється разом з розвитком писемності і введенням для позначення чисел певних символів.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Число, -ла, с. 1) Число. Без числа. Безъ счету. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. Ном. № 9078. то не в число. Это не въ счетъ, это исключить. Ном. № 10669. 2) Количество. Хоч мале число полегкости собі мали. АД. І. 91.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1 число число Башкирско-русский автословарь • 2 число с. 1) número m це́лое, дро́бное число́ — número entero, fraccionario четное, нечетное число́ — número par, impar отвлеченное, имено́ванное число́ — número abstracto, concreto просто́е, кра́тное число́ — número primo, múltiple в большо́м числе́ — en gran número превосходи́ть число́м — exceder en número по числу́ чле́нов — según el número de miembros 2) грам. número m еди́нственное число́ — singular m мно́жественное число́ — plural m дво́йственное число́ — dual m 3) (дата) fecha f како́е сего́дня число́? — ¿qué fecha es hoy?, ¿a cuántos estamos hoy? в пе́рвых чи́слах ма́я — en los primeros días de mayo помеча́ть число́м — fechar vt, poner fecha, datar f поме́тить за́дним число́м — antedatar vt •• без числа́ — sin número нет (несть) числа́ (+ дат. п.) — no hay con qué contarlo, es incontable оди́н из их числа́ — uno de (entre) ellos в том числе́ — incluso; comprendido entre ellos зада́ть по пе́рвое число́ разг. — dar un rapapolvo; poner como un trapo БИРС • 3 число с. 1) nombre m целое число — nombre entier дробное число — nombre fractionnaire именованное число — nombre concret мнимое число — nombre imaginaire кратное число — multiple m единственное число грам. — singulier m множественное число грам. — pluriel m 2) (дата) date f, quantième m помечать число — mettre la date, dater vt пометить задним числом — antidater vt какое сегодня число? — quelle date sommes-nous?, quel quantième sommes-nous? двенадцатое число — nous sommes le douze (du mois) в первых числах июня — les premiers jours de juin •• без числа — sans nombre один из их числа — l'un d'entre eux в том числе — dont, y compris; parmi eux (между ними) быть в числе — être parmi большое число людей — un grand nombre de personnes; une foule de personnes (или de gens) превосходить числом — excéder en nombre БФРС • 4 число с. 1) мат. numero m простые числа — numeri primi (неделимые) положительные числа — numeri positivi мнимое число — numero immaginario целое / дробное число — numero intero / frazionario кратное число — multiplo m 2) (дата) data f, giorno del mese какое сегодня число? — quanti ne abbiamo oggi? в первых / последних числах месяца — ai primi / agli ultimi del mese пометить (задним) числом — retrodatare vt 3) (количество) numero m, quantità f превосходить числом — superare numericamente во все возрастающем числе — in numero sempre crescente / maggiore в большом числе — in gran numero; in grande quantità 4) (состав, ряд) novero m быть в числе премированных — essere nel novero dei premiati один из числа моих друзей — uno dei miei amici в том числе — compreso 5) грам. единственное / множественное число — singolare m / plurale m астрономические числа — cifre astronomiche октановое число — numero di ottano нет числа (+ Д) без числа — in quantita innumerevole нет числа его преступлениям — i suoi crimini non si contano •• задать по первое число — fare una partaccia / strigliata отделать по первое число — conciare per le feste Большой итальяно-русский словарь • 5 число число с 1. Zahl f c; Anzahl f (количество) дробное число Bruch m 1a*, Bruchzahl f целое число ganze Zahl простое число Primzahl f 2. грам. Zahl f, Numerus m, sg неизм., pl -ri; Zahlform f c (форма) единственное число Singular m 1a, Einzahl f множественное число Plural m 1a, Mehrzahl f 3. (дата) Datum n 1, pl -ten какое сегодня число? der wievielte ist heute?, welches Datum haben wir heute? в первых числах января in den ersten Tagen des Januar, Anfang Januar помечать числом datieren vt пометить задним числом zurückdatieren vt а в числе участников unter den Teilnehmern в том числе darunter, einschließlich один из их числа einer von ihnen БНРС • 6 число с 1) Zahl f; Anzahl f (количество) дробное число — Bruch m (умл.), Bruchzahl f целое число — ganze Zahl простое число — Primzahl f 2) грам. Zahl f, Numerus m, sg неизм., pl -ri; Zahlform f (форма) единственное число — Singular m, Einzahl f множественное число — Plural m, Mehrzahl f 3) (дата) Datum n, pl -ten какое сегодня число? — der wievielte ist heute?, welches Datum haben wir heute? в первых числах января — in den ersten Tagen des Januar, Anfang Januar помечать числом — datieren vt пометить задним числом — zurückdatieren vt •• в числе участников — unter den Teilnehmern в том числе — darunter, einschließlich один из их числа — einer von ihnen БНРС • 7 число число

• * *

1. да́та ж, число́ с число /о дате/ 2. число́ с, брой м число /мат./ Български-руски речник • 8 число -а, сущ. с. II (мн. ч. числа, род. п. чисел) 1. мат. то; целое число бүкл то; 2. (дата) өдр, то; сегодня какое число? эндр кедүдгч өдрв?, эндр ямаран өдрв?; 3. (количество) то; число людей әмтнә то; 4. грам. то; единственное число нег то, һанцхн то; множественое число олнто; в том числе тер тоод Русско-калмыцкий словарь • 9 число сущ. 1) число́, день ме́сяца бүгенге число — сего́дняшнее (число́) 2) разг. ме́сяц (календарный), ме́сяц в году́ гыйнвар числосы җитте — наступи́л ме́сяц янва́рь Татарско-русский словарь • 10 число -а 1) число́ без числа́ — (много) без счёту, несчётно; (очень) безме́рно, бесконе́чно 2) лингв. число́ 3) (о прессе) но́мер 4) (для различения предметов) но́мер Українсько-російський словник • 11 число число, число (грам.) бутыпна/скиро (бутыпна/скирэ) (муж.) Цыганско-русский словарь • 12 число числ|о - с. 1. number; (тж. грам.) ; дробное ~ fractional number; нечётное ~ odd number; округлённое ~ round figure/number; датировать задним ~ом, date back, predate, antedate; полученный более поздним числом post-dated; целое ~ whole number; ~ мест (в аудитории, театре и т. п.) seating capacity; в ~е присутствующих among those present; в ~е прочих among others, в том ~е inctuding; он не из ~а тех, которые... he is not one (+ to inf. ) ;

2. (дата) date; первое, второе и т. д. ~ (месяца) the first, second, etc. (day of the month) ; в первых, последних числах октября и т. д. early, late in October, etc. ; какое сегодня ~? what is the day of the month?; без ~а in countless numbers. Большой англо-русский и русско-английский словарь

Ілюстрації