Чикати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Чикати, -каю, -єш, гл. 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат. Вх. Лем. 482.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. перех. і неперех. Різати ножицями, ножем і т. ін.
2. неперех. Видавати короткі уривчасті звуки «чик», «чик». Тиша в хаті, не чути гласу, наче в ченця в келії, тільки годинник, стоячи на столі, чикає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 285).
Ілюстрації
|
|
|
