Чердак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Чердак, -ка, м. 1) = Чардак. АД. II. 218. На чердак виступає. АД. І. 182. 2) Носъ большой лодки, дуба. Мнж. 179.
Зміст
Сучасні словники
ЧАРДА́К, а, чол., заст. Палуба судна. На возах незабаром скоїлось таке, як на чардаках на пароходах [пароплавах], коли вони причалять до пристані (Нечуй-Левицький, I, 1956, 574); По Волхову, обминаючи острови, плив корабель — паруси шовкові, чардак муравлений, сходні золоті (Павло Загребельний, Диво, 1968, 401).
Ілюстрації
|
|
|
|
