І. Червінь, -вені, ж. = Червінька. Шух. І. 262, 263.
ІІ. Червінь, -веню, м. Румянецъ. Встрѣчено только у Щоголева: Я бачу неміч, блідий вид і щоки червінем покриті. Щог. Сл. 17.