Цюцько

Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати. Полт. у.

Див. також: Цюця

Сучасні словники

Цюцько -а́, ч., діал. Цуценя.

Цюцько, а, чол., розм. Те саме, що собака. Не всякому цюцькові про те знати (Словник Грінченка); Дорогою мене стріває здоровенний рябий цюцько (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 37).

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)

Відмінок	Однина	Множина
Називний	цюцько́	цюцьки́
Родовий	цюцька́	цюцькі́в
Давальний	цюцьку́, цюцько́ві	цюцька́м
Знахідний	цюцька́	цюцьки́, цюцькі́в
Орудний	цюцько́м	цюцька́ми
Місцевий	на/у цюцьку́, цюцько́ві	на/у цюцька́х
Кличний	цюцьку́	цюцьки́