Цурувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цурувати, -рую, -єш, гл. 1) = Цуркувати. 2) Крутить. Багато муки приняв на свої руки з оцим вухом: усе цурує, усе цурує, так що й сон з думки випав. Волч. у.