Цупкий
Цупкий, -а, -е. 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Нп. Цупкий мороз. Кв. 2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Харьк. у. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Лебед. у. Диняче насіння цупке. Волч. у.
Зміст
Сучасні словники
СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
ЦУПКИЙ 1) крепкий; твёрдый, тугой (не поддающийся давлению, сгибанию) 2) цепкий; вязкий (о веществе) 3) (о материи, бумаге) плотный, прочный; (недостаточно обработанный) грубый; (твёрдый на ощупь) жёсткий.
СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
ЦУПКИЙ тугий, пружний; (папір) твердий, щільний; (мороз) міцний, сильний, (волос) ЖОРСТКИЙ; (- вдачу) упертий, огурний; (хто) дужий, витривалий; (від морозу) (- одяг) зашкарублий; (- обійми) п. залізний, мертвий; цупкенький.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦУПКИЙ, а, е.
1. Який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався, тріщав та бив її по лицю, плутався під ногами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 356); Не порветься волосінь міцна, І вудлища цупкого не зламати... (Максим Рильський, II, 1960, 118); Готувала [Ольга] цупкі перевесла і, коли обводила ними снопи, з усієї сили натискувала колінами (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 33); Викрикуючи арію з «Трубадура», цей механічний голос вискакував з рупора, мов цупка стружка з гембля (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 203);
// Товстий, тугий і щільний (про листя). Молоді дуби пахли міцно й легко цупким листом, тугою корою та ще пилом (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 116); Під деревом, що ще зберегло цупкий зелений лист, стоїть Степан Чумак (Григорій Епік, Тв., 1958, 531);
// Який має тверду, міцну шкірку (про плід, зерно і т. ін.). Майже щороку зав'язувалися й родили цупкі, чорняві, срібним .неєм пройняті сливки (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 223); Осінньої пори, в дитинстві колись, рвали [хлопці] коралові плоди і, вичистивши волосисте цупке насіння, ласували солодкуватою шипшиною (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 5); // Те саме, що твердий 1. Огірки для консервування повинні бути свіжі, цупкі, зеленого забарвлення, з недостиглим насінням (Радянська Україна, 31.VII 1971, 4);
// Жорсткий на дотик (про волосся, брови і т. ін.). Сивина обхопила його голову, ніби білим вінком, як буває у чорнявих людей з цупким густим волоссям (Нечуй-Левицький, II, 1956, 252); Татари мали на голові чорне волосся, цупке, як кінська грива (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 132); Великі, круглі окуляри.. приховали білі поросячі вії й відтінили цупкі рижі брови (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 36). ▲ Цупка вода — вода, що містить багато вапняних солей.
2. Товстий, міцний, твердий і щільний (про шкіру, папір і т. ін. та вироби з них). Вона ледве протиснулась крізь натовп — в новому цупкому кожусі, яким загортала дитину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 102); Червона широка стрічка на цупкому папері обхоплювала її чорноволосу голову, наче червоний вінок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 49); Лускін вийняв з кишені цупкий конверт, передав його Маркові й пішов далі (Іван Микитенко, II, 1957, 487); Костюченко.. перелистував книжку в цупкій оправі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 353);
// Тканий чи плетений з товстих ниток, густо тканий (про тканину і вироби з такої тканини). Дорош уже лежав на розкладушці, зібгавшись калачиком, укрившись цупким домотканим рядном (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 104); Ясногорська забилась під великий цупкий брезент, що ним були накриті ящики (Олесь Гончар, III, 1959, 182); Підлога була пофарбована світло-коричневою фарбою, заслана від стола до порога цупкою доріжкою (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 7); Переважала шумлива, балакуча молодь, тільки біля пасажира з валізкою присів один уже з сивиною на скронях, у цупкому дощовику (Петро Панч, Синів.., 1959, 5); Вимився [Каргат] до пояса, цупким рушником міцно розтер собі тіло (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 5);
// Зашкарублий від вологи, морозу, крохмалю і т. ін. Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик.. Вівці ледве ходили, важкі, повні водою, як губка, одежа на вівчарях стала холодна й цупка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Ранок був ясний і морозний, сахарний сніг рипів під ногами, на чорних тинах то тут, то там вимерзала цупка, як панцир, білизна в снігових іскрах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 481); Розгублений, він стояв і дивився, як куточками губ усміхається ігуменя, застилаючи стіл цупкою перекрохмаленою скатертю (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 132).
3. Фізично сильний, дужий (про людину). Замолоду я був дуже проворний, недаром січовики прозвали мене швидким, а такий цупкий, що чи на дерево, чи на який мур, скелю, то як кішка залізу (Олекса Стороженко, I, 1957, 168); Новаки приходили з батьками й з матерями.. Все народ бадьорий, цупкий (Степан Васильченко, Талант, 1955, 16); Виросли [сини] цупкі, і тільки ось вгору скрипучий ревматизм скрутив суглоби ніг (Микола Бажан, Вибр., 1940, 61); // Який міцно хапає, тримає; міцний (про руки, кігті, пальці, ноги і т. ін.;. Багнистою вулицею йшов мужик.. Цупкі, порепані й припалі землею руки, грубі, як пеньки, ноги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); Його тонкі, цупкі ноги гадюками обвивали баского чорного коня (Нечуй-Левицький, III, 1956, 134); Андрій пручається, хоче вирватись з цупких обіймів (Юрій Яновський, IV, 1959, 16);
// Який має міцне стебло, коріння, черешок (про рослини). Не здумав ще Михайло, що його робити, а вже коло його малесенькі, рученяточка обвилися, як цупка хмелинонька (Марко Вовчок, I, 1955, 383); Літо випало дощовите, земля глизява, стерня узялася цупким пирієм, осотом і березкою. Орати було важко (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 5); Рослинність повсюди тут цупка та колюча, низькоросла від постійної боротьби з вітрами (Олесь Гончар, II, 1959, 8); Шматуючи одяг об цупке гілля дикої шипшини, Сахно з Чіпаріу видерлися на схил (Юрій Смолич, I, 1958, 53); Теплий вітер дихав з-за Дніпра, ворушив листя на колючих низеньких деревцях, що міцно трималися за ґрунт цупким корінням (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 55);
// Міцний, дошкульний (про мороз). День випав погожий, сонячний.. І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий... (Панас Мирний, III, 1954, 32); Мороз брався цупкий (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 96);
// Великий, сильний (про вітер). Повіяли з степу цупкі холодні вітри (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 114);
// перен., розм. Сильний (про вдачу, пам'ять, розум і т. ін.). Батько тільки махнув на неї рукою, як і на її матір, бо добре знав незламну, цупку вдачу їх обох... (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 230); Пам'ять у Дмитра Павловича цупка, він пам'ятав мало не всі свої поезії і охоче, спокійно-розміреним тоном читає їх (Радянська Україна, 13.XI 1960, 3); // перен., розм. Різкий, сильний (про звуки). Задзвеніла цупка, туга, груба, але виразна й гучна мадярська мова (Нечуй-Левицький, II, 1956, 413);
// перен., розм. Який міцно тримається; чіпкий. Одним з найбільш масових, найконсервативніших і цупких пережитків минулого є релігійні пережитки (Комуніст України, 8, 1962, 13); Багато видатних письменників, зв'язаних в минулому з буржуазією, примкнули до народу, подолавши цупкі традиції буржуазної культури, а часто й власну обмеженість (Радянське літературознавство, 5, 1957, 81).
Матеріал з Вікісловника
Цупкий : 1) який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний
1.Товстий, тугий і щільний (про листя)
2.який має тверду, міцну шкірку (про плід, зерно і т. ін.)
3.те саме, що твердий 1
4.жорсткий на дотик (про волосся, брови і т. ін.)
2)товстий, міцний, твердий і щільний (про шкіру, папір і т. ін. та вироби з них)
1.тканий чи плетений з товстих ниток, густо тканий (про тканину і вироби з такої тканини)
2.зашкарублий від вологи, морозу, крохмалю і т. ін.
3)фізично сильний, дужий (про людину)
1.який міцно хапає, тримає; міцний (про руки, кігті, пальці, ноги і т. ін.)
2.який має міцне стебло, коріння, черешок (про рослини)
3.міцний, дошкульний (про мороз)
4.великий, сильний (про вітер)
5.перен., розм. сильний (про вдачу, пам'ять, розум і т. ін.)
6.перен., розм. різкий, сильний (про звуки)
7.перен., розм. який міцно тримається; чіпкий
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Цупкий -а/, -е/.
1) Який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний. || Товстий, тугий і щільний (про листя). || Який має тверду, міцну шкірку (про плід, зерно і т. ін.). || Те саме, що твердий 1). || Жорсткий на дотик (про волосся, брови і т. ін.). Цупка/ вода/ — вода, що містить багато вапняних солей.
2) Товстий, міцний, твердий і щільний (про шкіру, папір і т. ін. та вироби з них). || Тканий чи плетений з товстих ниток, густо тканий (про тканину і вироби з такої тканини). || Зашкарублий від вологи, морозу, крохмалю і т. ін.
3) Фізично сильний, дужий (про людину). || Який міцно хапає, тримає; міцний (про руки, кігті, пальці, ноги і т. ін.). || Який має міцне стебло, коріння, черешок (про рослини). || Міцний, дошкульний (про мороз). || Великий, сильний (про вітер). || перен., розм. Сильний (про вдачу, пам'ять, розум і т. ін.). || перен., розм. Різкий, сильний (про звуки). || перен., розм. Який міцно тримається; чіпкий.
Ілюстрації
|
|
