Цоб
Цоб, меж. = Соб.
Сучасні словники
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Цоб меж. = соб. // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 435.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Цоб, розм.
1. Вигук, яким волів повертають ліворуч; соб. Аж ось здалі почулося: «Цоб! цоб! цоб!» — доносився скрип, гомін. Незабаром з улиці виткнулась одна паровиця волів, далі друга, третя, четверта (Мирний, III, 1954, 410); — Цоб! цоб! Куди? Цоб! — завернула вола Олександра батогом (Логв., Літа.., 1960, 112).
2. присл. Ліворуч. // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 242.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1. Цобе́ "направо", цоб "налево", южн., также в укр., согласно Потебне у Горяева (ЭС 404). Первое – из укр. од себе "от себя", польск. оd siebie "направо", напротив, цоб – из укр. к собí, польск. k sobie "налево"; так же Преобр., Труды I, 48. // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973. Орфографічний словник української мови. 2005.
2. Цоб вигук Св. Вліво; вигук при керуванні волами в лівий бік. // Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
3. Цобкати, -аю, -аєш, недок., розм. Вигукувати "цоб", повертаючи волів ліворуч. // Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
4. Ни цоб ни цобэ. Волг. Пренебр. О непрактичном, не приспособленном к жизни человеке. Глухов 1988, 112. // Большой словарь русских поговорок. — М: Олма Медиа Групп. В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина. 2007.
5. Цоб од. Арбаға жеккен өгізді айдағанда қолданылатын ишарат сөз. Өгіздер ыңыранды, үсті-басын шаң басқан ақ шашты қарттар арба үстінде отырып «Ц о б!» «Ц о б!» деп айғай салды (Ж.Саин, Шығ. 3, 227). // Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі – Алматы: Мемлекеттік тілді дамыту институты. Б.Қалиев.. 2014.
6. Къэщ межд. цоб (погонять быков, чтобы завернули) Цоу кIэшIагъэм дырагъэIонтIэхыным пае, «къэщ!» аIошъ еох // Толковый словарь адыгейского языка. - Майкоп, издание второе, переработанное. . Составители Абдул Ахмедович Хатанов, Зайнаб Ибрагимовна Керашева. Под редакцией докт. филол. наук, проф. Ачердана Нуховича Абрегова, докт. филол. наук Нуха Туркубиевича Гишева.. 2006.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Віл — це найстаріша приручена в'ючна тварина, звичайно, якщо не брати до уваги собак, яких використовували раніше для перевезення незначних вантажів. Використання волових пар для запряження в плуг відбувалося вже при застосуванні ярма, імовірно, починаючи з середини VI століття до н. е. в Центральній і Східній Європі.
Чимало згадок про волів у Біблії, середньовічних літописах, світовій літературі тощо.