Цинамоновий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Цинамоновий, -а, -е. Коричный. Цинамонова масть. Мета, 1863, Жовтень, 124.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦИНАМО́НОВИЙ, а, е, заст.
1. Прикм. до цинамон.
2. Кольору кори цинамону; брунатний. З гори над трибуною, зсередини хорів [Будинку літератури], пофарбованих цинамоновим кольором, дивився вниз на присутніх поет-комунар Еллан (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 384); Вікна й двері його [будинку] були облямовані різьбленим, полірованим деревом зеленого, блакитного та цинамонового кольору (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 298).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215.