Хмурно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Хмурно, нар. 1) = Хмарно. Грин. ІІІ. 191. Зраня було хмурно. Каменец. у. 2) Печально, грустно. Ум. Хмурненько, хмурнесенько. Тобі буде все хмурненько, а мені веселенько. Грин. ІІІ. 308.
Зміст
Сучасні словники
ХМУРНО. Присл. до хмурний. — Що ж, вечеря готова? — питає пан уже хмурніше (Марко Вовчок, I, 1955, 122); // у знач. присудк. сл. Ой темно та хмурно на третій день: Два яснії сонця потухали (Панас Мирний, V, 1955, 269).
Ілюстрації
|
|
|
|
