Хиря

Хи́ря, -рі, ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. Такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиряхиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. Шевч. 229. Годити, як хирі. Сильно угождать. Як тій болячці, як тій хирі громадою годили тому борцеві. Шевч. 569. На хи́рю. На бѣду. А кайзак нахирю та на тяжке лихо любенько та тихо і вкрав ту сокиру. Шевч. 436. Матері їх хи́ря! Ругательство. Шевч. 168.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ж., діал. Хвороба; // Хвора людина, що має жалюгідний вигляд.

Як [та] хи́ря — дуже слабий, жалюгідний. Вернувся наш запорожець Як та хиря, хиря, Обідраний, облатаний, Калікою в хату (Шевч., II, 1963, 169); Годи́ти, як хи́рі — дуже догоджати. Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві… (Шевч., II, 1963, 101); На хи́рю — на біду. А кайзак [казах] на хирю Та на тяжке лихо Любенько та тихо І вкрав ту сокиру (Шевч., II, 1963, 86). 1) слабовитість (р. -тости), хоробливість, хоровитість, кволість, боліс[з]ність; 2) болючість, боліс[з]ність, хоробливість; 3) болючість, боліс[з]ність (р. -ности).

Ілюстрації