Хабета
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в’їдеш. Канев. у.
Хабе́та 1.коняга; старий, знесилений, худий кінь (ст)|| = кінь 2. худа, непропорційно висока жінка чи дівчина (м, ст)
Синоніми
1. хаба; шкапа
