Ф’юкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ф’юкати, -каю, -єш, гл. 1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.
Сучасні словники
- свистіти, висвистувати
- Фастівська фортеця. Фоном фурчить фонтан. Фазани ф’юкають (висвистують).
- Видавати, утворювати свист (у 1 знач.). Івась сам, бувало, піде під тин і давай у дірки виглядати: чи не видно де товариша, ходить, свистить, кличе
- Видавати свист (у 2 знач.). Десь в кущах безупинно свистіла омелга
Ілюстрації
|}