Фрашки

Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Котл. НП. 430. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки. Гол. І. 365.

Сучасні словники

Фраки

• ФРАШКА -и, ж., діал. Дрібниця, дурниця. На незабудь — то як дитячі фрашки, як перший ...

[http://eslovo.com.ua/fasmer/page/frashka.17154/Фрашка "шутка, пустяк", часто в XVII в. (Обн. – Бархударов, Хрестом. 2, I, 27), укр. фрашка. Через польск. fraszka "мелочь, шутка" (начиная с Я. Кохановского) из ит. frasche мн. "шутки", frasca "ветка"; см. Брюкнер 127.

Ілюстрації

Див. також

• [1].
• ФРАШКА, и, жін., діал. Дрібниця, дурниця. Вічно нерви напружені. Наприклад, перед кількома, днями довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом. Ну, та після вулкану це фрашки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 274).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 642.

• [2].
• ФРА´ШКИ (польск. fraszki, от итал. frasci — пустяки, вздор) — в польской поэзии остроумные стихотворные миниатюры (размером от 2 до 16 строк) разнообразного содержания — от шутки, каламбура и анекдота до эпиграммы и общественно-политической сатиры. Источником польской литературной Ф. была народная поэзия 15—16 вв.; Ф. бытуют в Польше и в настоящее время. Вот несколько польских Ф. в переводе Н. Лабковского:

Лучше сто друзей иметь, чем сто рублей в кармане. Но беда, что без рублей друзей мы не приманим. (С. Ягодинский, 17 в.) Вор ночью забрался в бедняцкую хату, Надеясь, что в ней поживится богато. Хозяин — несчастный, голодный и...

• [3].
• ФРАШКА у пол. літературі подібний до епіграми коротенький жартівливий або сатиричний